Куди везуть «дрова»?

Журналістський запит до міністра транспорту та зв’язку України Г. КирпиДесь на початку року автор цих рядків мав нагоду скористатися послугами громадського транспорту, підпорядкованого комунальному підприємству «Київпастранс». Було це якраз у переддень старого Нового року, тож людей на зупинці маршрутного автобуса №67, що поблизу станції метро «Петрівка», було чимало. І чекали транспортний засіб доволі довго. Нарешті, хвилин через 20, «Ікарус» з’явився. Але якось дивно. Замість того, аби...

До новорічного столу

Без такої приправи, як майонез не обходиться жодне застілля. Він править бал, як мовиться, в будень і свято. Саме цей соус здатний перетворити салат із найпростіших інгредієнтів у вишукану страву. Та хіба лишень салат!.. Тож не дивно, що у холодильнику кожної господині обов’язково є баночка чи дой-пак майонезу. Якого саме, то вже залежить від уподобань ґаздині.Ім’я кухаря невідомеЦей продукт вигадали французи. Коли у 1757 році порт Маон на острові Менорка був у англійській осаді, у французьких...

Лист від Діда Мороза

Хто-хто, а діти чи не найбільше чекають новорічних свят. Ялинка, карнавальні костюми, Дід Мороз і Снігуронька і, звісно, подарунки – усе це так чудово та загадково.До цього дива долучилася і пошта, яка нині засипана новорічними листівками, листами. Є з-поміж них і особливі: від самого Діда Мороза. Вони адресовані хлопчикам та дівчаткам.– Таке новорічне поздоровлення може отримати кожна дитина, – наголосила адміністратор Головпоштамту Людмила Рябець. – А потурбуватися про це мають мами й тата,...

Ні, не в лісі народилась ялиночка

Передчуття свята нині буквально переслідує нас на кожному кроці, а надто ж – у торговельних закладах. Вітрини магазинів прикрашені ялинками, яскравими гірляндами, які переливаються, миготять веселковими вогнями, кумедними звірятами, гномиками, і надто серйозними Дідами Морозами, Півнями – символами 2005-го. А що вже говорити про їхні полиці!..…А хвоєю не пахнеУ секціях ялинок та новорічних прикрас стільки дивовижної краси, що очей не відірвати. Звісно ж, ялинки не лісові, а штучні. Можна вибрати...

Не картоплею єдиною має жити вчений

Важко щось заперечити тим, хто ремствує – мовляв, наука нині фінансується за залишковим принципом і тому не розвивається. Та ностальгію за радянськими часами, коли наука фінансувалася добре, псує жартівливий хіт, створений клубом кмітливих і винахідливих, із такими словами: «Эх, наука, бумажная скука, а где твоя польза? Моя польза – в борозде поползать…». Молоді аспіранти й кандидати наук збирали в колгоспах картоплю, капусту, сапали буряки. Докторами наук і професорами (як, утім, і членами...

«Він кликав Украйну до волі…»

Так добре, що попри бурхливе й тривожне політичне сьогодення люди роблять свою справу. І влаштовують свята. Одним із них стала презентація шостої збірки учнівської поезії Печерського району. За сприяння голови району, голови Громадського фонду Святого Андрія Первозванного Анатолія Коваленка перша збірка вийшла друком 1997 року й налічувала всього один розділ із 29 сторінок. Небагато й авторів – лише з трьох шкіл. Друга збірка була об’ємнішою. Третя, 2001 року, присвячена 80-річчю органів...

Вічно живий... вишневий сад

Київський академічний театр драми і комедії після показу сучасних п’єс знову повертається до класики, в якій якнайкраще відображається все те, що, власне, і є квінтесенцією театру, – вічні духовні цінності, актуальні на всі часи проблеми, увага до неповторних людських характерів.Так, на театральній сцені на лівому березі Дніпра покажуть «Вишневий сад» за твором Чехова – п’єса, яка, і для акторів, і для режисера, може вважатися індикатором майстерності. Своєрідністю постановки є і те, що до...

Межипростір Леся Танюка

Є книжки, які за один вечір не прочитаєш-перегорнеш. До них хочеться повертатися знов і знов. Поміж таких – і «Слово. Театр. Життя» – книжки відомого українського діяча культури, народного депутата України Леся Танюка, видані за Програмою випуску соціально значущих видань.Суть заголовка цієї публікації пояснимо словами поета Василя Стуса, які наводить у передмові до тритомника «Слово. Театр. Життя» Микола Жулинський: «Зайди за грань. Нам надто тяжко жити непевністю». Це про час і суспільство,...

Рядок, обірваний кулею

У степу під Воронежом є обеліск Слави. На одній із пам’ятних стел – імена бійців 737-го полку, який належав до складу 37-ої армії. Студенти-пошуковці Воронезького університету майже через тридцять років після Перемоги знайшли на околиці села Шилово братську могилу й встановили імена тих, хто знайшов там останній спочинок. З-поміж них і Павло Вінтман.А через десять років у Спілку письменників СРСР було посмертно прийнято групу письменників-фронтовиків. Зокрема і командира 9-ї роти 737-го полку...

Таки живе слово чи щербата доля?

Цікавим періодом в історії української преси є друга половина XIX ст. Саме тоді відбулися і пожвавлення друкованого слова, і відповідна реакція шовіністичних кіл – Емський указ. Минають століття, а життя доводить: цей прийом і досі симптоматичний для роботи наших ЗМІ.У 70-х роках XІХ століття розвиток українських газет був пов’язаний з діяльністю «Громади» (М. Драгоманов, П. Чубинський, В. Антонович, Хв. Вовк, М. Лисенко, В. Бернштам, М Старицький та ін.) – напівлегальної організації, що...