Не картоплею єдиною має жити вчений
Важко щось заперечити тим, хто ремствує – мовляв, наука нині фінансується за залишковим принципом і тому не розвивається. Та ностальгію за радянськими часами, коли наука фінансувалася добре, псує жартівливий хіт, створений клубом кмітливих і винахідливих, із такими словами: «Эх, наука, бумажная скука, а где твоя польза? Моя польза – в борозде поползать…». Молоді аспіранти й кандидати наук збирали в колгоспах картоплю, капусту, сапали буряки. Докторами наук і професорами (як, утім, і членами Спілки письменників) переважно ставали не те що літні, а старі науковці, котрі через невблаганну природу не встигали поділитися мудрістю з молодими. Платили всім однаково – і тим, хто мав експериментальні підприємства, щось винаходив, впроваджував, і тим, хто, махнувши рукою на наукову кар’єру, виспівував вечорами під гітару, чекаючи, коли спечеться щойно викопана картопля. Нині ситуація в науці тяжка з обох причин – і фінансових, і кадрових. Докторів наук, не старших 40 років, усього 3 відсотки, кандидатів – 15. Як і колись, найбільше ( 30 відсотків) 60-70-річних професорів.
Змінити цю ситуацію на краще взялася Київська міська влада з ініціативи її голови Олександра Омельченка. 1998 року між нею і Національною академією наук України було укладено Договір і затверджено Програму співпраці задля соціально-економічного, науково-технічного, інтелектуального і культурного розвитку Києва як столиці та збереження і відновлення наукового потенціалу. Мені пощастило бути на тих переговорах науковців із владою – вони були конкретними, розділи програми доцільними і потрібними. Того ж таки року КМДА виділила 1,2 мільйона гривень на підтримку наукових розробок для потреб Києва. 2004-го ця сума сягнула 20 мільйонів.
Особистою ініціативою Київського міського голови була особлива підтримка молодих науковців. Нещодавно відбувся IV Конкурс науково-технічних проектів тих, кому не виповнилося 35 років: «Інтелектуальний потенціал молодих учених – місту Києву». Участь у ньому взяли 43 організації – 21 із НАНУ, 4 з інших академій, 10 із вищих навчальних закладів і 8 із галузевих науково-дослідних організацій. Найвищу оцінку дістали 69 проектів. Авторів 24-х нагородили грошовими преміями, решту – годинниками. Відзначили найкращі наукові колективи і районні державні адміністрації.
Напрями конкурсу безумовно актуальні: «Енергоефективні і ресурсоощадні технології в промисловості та агропромисловому комплексі»; «Охорона довкілля та раціональне природокористування»; «Новітні біотехнології»; «Діагностика і методи лікування найпоширеніших захворювань»; «Нові комп’ютерні засоби і технології інформатизації суспільства» та «Нові речовини і матеріали». З-посеред перших премій заслуговує на увагу винайдення антистафілококового антибіотика бітуміну, позбавленого небезпечної побічної дії решти антибіотиків – ушкодження, а то й знищення мікрофлори шлунково-кишкового тракту. Автор цієї роботи – Віталій Клочко. Безперечну користь столичним хірургам онкологічних клінік дасть доопераційна кріогенна деструкція враженої раковою пухлиною молочної залози. За 6 років застосування науковці переконалися, що кількість рецидивів смертельної недуги зменшується у 2,5 раза. Цей метод запропонував Сергій Лялькін.
Переконлива ознака «помолодшання» науки – участь студентів у розробці групою науковців Інституту кібернетики НАНУ і Національного авіаційного університету тренажерних комплексів для авіадиспетчерів. Над створенням інтелектуальних систем управління повітряним рухом України вчені працювали три роки. І хоча тренажер для немовлят групи науковців Національного технічного університету «КПІ» не виборов першої премії, але видається мені надзвичайно важливим, бо допоможе вилікувати малюків, ніжки яких розвиваються неоднаково. Так само, як і пристрій з еластоміру для забезпечення нормального життя дітей із незрощеними верхньою губою та піднебінням. Навіть якщо хірургічне втручання при таких аномаліях і неминуче, дітки витримають його легше, бо зможуть повноцінно смоктати грудь чи соску і, як їхні здорові ровесники, розвинути м’язи обличчя.
Для життя столиці потрібні різні винаходи. Система комплексного контролю за температурним режимом енергоблоків теплоелектростанцій, запропонована Олександром Богданом із фізико-технологічного інституту металів і сплавів, допоможе зекономити паливо й зберегти довкілля – недарма ж прискіпливе журі присудило за це першу премію. А от дослідне виробництво з вирощування великих штучних синтетичних алмазів і фарбування їх у стійкі, насичені кольори (першу премію за це одержав Андрій Катруша з Інституту надтвердих матеріалів НАН України) згодиться не лише науці й техніці, а й ювелірній промисловості і зробить наших жінок гарнішими. Хіба не шляхетне призначення винаходу?
IV Конкурс досягнень молодих учених довів, що в столиці України науку шанують і підтримують, не шкодуючи на це коштів. Завдяки цьому вона прогресуватиме не лише в Києві, а й в усій Україні. І, може, дуже скоро ми не запозичатимемо новинок у Європі чи деінде, а дивуватимемо світ власними.