Я не відаю про те, що загалом змушує людей долучатися до благодійності, однак конкретні люди стають добродіями тільки з власних переконань. І на перший погляд ці переконання надзвичайно прозорі: допомогти тому, хто потрапив у біду, скрутне становище, хто занедужав. Та, якщо замислитися, то чи може, насправді, бути щось глобальніше, аніж трагедія кожної конкретної людини? І у цій ситуації поміч, яка надійшла вчасно, сприймається як Боже провидіння, найвища милість і ласка Небес.Гадаю, саме так...