Незважаючи на залякування пташиним грипом, я все ж вирішила не відмовлятися від традиційного вже влаштування на своєму балконі їдальні для пернатих і ще з осені прилаштувала на звичному вже місці годівничку для синичок. Турботи невеликі, а радість від спостереження за маленькими жвавими жовтоголовими створіннями, що зрання аж до сутінок, знай, пурхають та цвірінькають за вікном, – чимала. Та й птахам неабияка допомога, адже взимку навіть і у великому місті їм непросто добувати корм. Синички ж...
