Скільки себе пам’ятаю, мої батьки зазделегідь готувалися до Великодня: білили хату, прали рушники, шили чи купували собі й нам, дітям, якусь обнову, кололи кабанчика… А коли вдосвіта вирушали до церкви, то несли паски, яйця і все, що Бог послав до такого гарного свята, в красивому кошику. Він і зараз у мене перед очима: сплетений із білої лози, а зверху наче облямований різнокольоровою лиштвою. Кожна господиня старалася, аби її великодній кошик був не лише щедрим, а й красивим. І з того вельми...