Жирафи отримали столичну прописку

І це сталося в буквальному розумінні минулої суботи у Київському зоопарку, де з нагоди знайомства з новоселом влаштували День Жирафа. Дворічний граціозний довгошиїй красень, про якого ми розповідали в попередньому випуску «Зоосвіту», коли він тільки прибув до столиці, встиг уже пройти карантин та адаптуватися на новому місці і 1 липня вперше вийшов на люди. А ті одразу вручили йому найсправжнісінький паспорт, щоправда, в збільшеному вигляді (відповідно до зросту та ваги тварини – однієї з...

Солов’їні трелі подовжила природа

«Вечірка» просила читачів зробити облік столичного солов’їного населення. Не знаю, як хто, а я вирішила не дзвонити за вказаним номером телефона, а написати.У нас  на Березняках – просто солов’їне царство. Не кажу про тих, які витьохкують над Дніпром чи озером Тельбин. Йдеться про двори. Всі зелені куточки – їхня територія. Прильоту свого дворового співуна я чекаю щовесни.Нинішня ж припізнилася й видалася прохолодною. Тому наш соловей задзвенів аж після першої декади травня. І в червні...

Собак тільки по-собачому

Наш парламент заледве встигає вносити зміни та ухвалювати закони, які регулюють  стосунки людей у суспільстві. До тварин у нього руки,  точніше думки, нечасто доходять. А от бразильський конгресмен Рейнальдо Сантос де Сильва запропонував ухвалити закон, що забороняє давати домашнім тваринам людські імена.Бо, на думку сенатора, така традиція негативно впливає на здоров’я молодих бразильців. При цьому він посилається на висновки експертів-психологів, які стверджують: дітей пригнічує те,...

Й одуд заспіває…

Є у Степана Руданського співомовка про москаля, що вкрав у баби полотно, і та кляне його на чому світ стоїть. Коли вже вичерпала молодиця весь арсенал прокльонів, а служивий лише посміхається та йде собі, вона вирішила застосувати останнє: «Богдай же ти зозуленьки більше не чував!»  «Пусть сєбє, – москаль міркує, – бабка паарьот: мєнє в матушкє Расєї й одуд закуйоть!»Що ж це за птах такий – одуд? Невже так недобре співає, що й зозуля зі своїм одвічним «ку-ку» здається поряд з ним неабиякою...