Жирафи отримали столичну прописку
І це сталося в буквальному розумінні минулої суботи у Київському зоопарку, де з нагоди знайомства з новоселом влаштували День Жирафа. Дворічний граціозний довгошиїй красень, про якого ми розповідали в попередньому випуску «Зоосвіту», коли він тільки прибув до столиці, встиг уже пройти карантин та адаптуватися на новому місці і 1 липня вперше вийшов на люди. А ті одразу вручили йому найсправжнісінький паспорт, щоправда, в збільшеному вигляді (відповідно до зросту та ваги тварини – однієї з найбільших у світі!).
У документі, як і належить, вказано не лише нове ім’я донедавна німецького підданого – Діджус, а й місце прописки – Київський зоологічний парк. Аби не збирати глядачів на урочистості ще раз, паспорти його двох друзів-жирафів, що приїхали до Києва на два тижні пізніше за Діджуса, продемонстрували та вручили на зберігання співробітникам зоопарку. Дворічні довгошиї вихідці з Африки, які народилися в одному з німецьких зоопарків, теж матимуть «мобільні» імена – Ейс та Бейс. Вони постануть перед глядачами, як і їхній товариш, після карантину та адаптації, які, на думку завідувача науково-просвітнього відділу
зоопарку Кирила Трантіна, триватимуть менше, бо вдвох таки веселіше й легше долати труднощі.
Кирило також розповів, що екзотичних гостей привезли до Києва з Німеччини за програмою обміну між зоопарками Європи. Тож українцям, та й то спонсорам, довелося сплатити лише за доставку тварин. Яка, до речі, не така вже й проста справа, коли зважити на зріст жирафів і особливо на довжину їхньої шиї. Довелося замовляти спеціальний трейлер і їхати не дуже швидко, аби, не дай, Боже, не травмувати жуйних.
До речі, мати у своїй живій звіриній колекції таке довгоноге та довгошиє диво не відмовився б жоден зоосад. Та ще й спонсори, які допомогли із транспортуванням, на Дні Жирафа розщедрилися і привселюдно пообіцяли підтримувати нових мешканців зоопарку щонайменше ще протягом трьох років. Саме стільки нашим жирафам потрібно, аби вступити у вік парубкування. Сподіватимемося, що спонсори потім розщедряться ще й на наречених.
Але поки що працівникам зоопарку не до цього. Тут більше переймаються сьогоднішніми турботами. Діджус, за словами Кирила Трантіна, незважаючи на далеченьку дорогу та три митні контролі, у перші два тижні почувався непогано: їв з апетитом і добре спав, не виявляв агресії. До співробітників, що відповідають за нього, швидко звик і перестав їх боятися. І хоч зовсім недавно Діджус був «німцем» і відгукувався на іншу мову, вже звикає й до України, її мови та кліматичних умов. Щоправда, схоже на те, що надмірна увага галасливих відвідувачів та фотографів тварині не дуже до вподоби. Коли бажаючих подивитися на екзотичного гостя збирається небагато, жираф граціозно ходить по своїй території. А як тільки йому особливо надокучують, намагається сховатися в кущі.
Зараз Діджус з’їдає за день майже 30 кілограмів зелені. Здебільшого гілля. У природі ці тварини полюбляють акацію, тому спочатку й Діджусові запропонували її та ще кілька листяних порід дерев. Особливо прийшлися до смаку довгошийому київські клени та в’язи. Що найбільше вподобають два його нові товариші, співробітники зоопарку ще не знають. Зауважили тільки, що ті не гребують і свіжоскошеною травою.
Коли ж тварини підростуть, їм знадобиться в два рази більше їжі. З настанням холодів проблем з кормом для жирафів, запевняють працівники зоопарку, теж не передбачається. Бо перед приїздом плямистих побудували сховище для корму. Та й взагалі взимку жирафам буде комфортно в їхньому новому помешканні, розташованому поряд із ще одним представником найбільших у світі тварин – слоном Боєм. Якому, сподіватимемося, з новими сусідами вдівцева доля здаватиметься не такою гіркою.