У якусь мить ранкову тишу на вулиці Якуба Коласа сколихнув божевільний жіночий крик. Мешканці прилеглих будинків, почали прислухатися до незвичних звуків. Двірник, залишивши роботу, переляканими очима шукав те місце, звідки чулося голосіння. Але було запізно щось вдіяти. Сталося непоправне, й тривожна тиша знову запанувала над вранішнім містом. Декому навіть здалося, що то примарилося казна-що на світанку: дикий крик, а потім – завіса тиші…Але біда сталася. Розпластавшись на землі,...