Укожного – свій шлях широкий. Комусь він стелиться до ніг рівненько, а комусь доводиться долати круті підйоми, збивати до крові коліна, щоб вибратися на гору. Добре, якщо стрінуться на цій дорозі хороші люди, які плече підставлять, дадуть вчасно пораду, а чи навіть просто поспівчувають, – бо й від того легше стає. Інколи таким попутником, випадковим перехожим стає людина, з якою пов’язуєш свою долю на увесь вік: ділиш з нею навпіл у любові та злагоді й радощі,...
