Як справи - Київ

Купити газету було великою удачею

– Знаєте, я навіть доклав зусиль до розповсюдження газети «Вечірній Київ», – повідомив член комісії містобудування та архітектури, радник Київського міського голови із соціально-економічних питань та внутрішньої політики Микола Казаков. – Свого часу працював заступником голови «Союздруку» в Києві, тож мав змогу спостерігати довжелезні черги за найкращою газетою у кожному із понад 600 кіосків. Бачив і розчарованих людей, котрим «Вечірка» не дісталася. Були й інші видання, але перша «доросла»...

Залишаюся вдячним читачем

Я – киянин у третьому поколінні, тому читав «Вечірку» з дитинства, адже її щороку передплачував мій дідусь, а потім, за природної естафети поколінь, і батьки. Впродовж кількох десятиліть ця газета була чимось невід’ємним, органічним у нашому інтелігентному сімейному колі. Особливо приваблювали публікації з історії рідного міста, старі фотографії різних куточків Києва, що робили їх ще привабливішими та якимись щемливо-утаємниченими. У «Вечірці» раз по раз друкувався дідусь Михайло Григорович...

Людина-свято

9 березня минуло десять років від того дня, як раптово, не доживши й до 37 років, пішов у кращий світ колишній перший заступник головного редактора «Вечірнього Києва» Олег Іванович Білик. Попри високу посаду і непересічний талант журналіста й організатора для більшості людей, які з ним працювали, він був і залишився просто Олегом – спокійним, доброзичливим, завжди готовим прийти на допомогу. Згадуючи про свою роботу у «Вечірньому Києві», Олег любив повторювати, що тут у нього була не робота, а...