Цей кришталево чистий голос з журливо-щемними переливами, що торкався найпотаємніших струн душі, чується мені й досі. Тоді я ще не знала, кому він належить, але вже розуміла, що співачка полонила мою душу назавжди. Й досі, коли на серці особливо гірко, ставлю платівку Анни Герман і все суєтне віддаляється, а в душі оселяється спокій. І мене зовсім не турбує, чи польська вона співачка, чи російська, а точніше радянська. Бо хоч з дня смерті Анни Герман минуло вже понад двадцять років, ще й досі...