Будь-яка фотовиставка Ігоря Карпенка рецензується словом «світлини». Це слово тепер, коли копійчана (загальнодоступна) фотоапаратура нівелювала таїну прояву фотоплівки власноруч і глянцювання відбитку на оргсклі холодним методом, якнайліпше уособлює різницю між усезагальним «мистецтвом» (клац-клац, «чі-і-з», пластмасові коліщатка мильниць) і творчістю фотомайстра.Технічний прогрес часто забур’янює мистецтво. А картатість кольорів нівелює монохромність думки. Ідея і мета підмінюються...
