Навіть казки іноді бідніші, ніж реальність: ось роздоріжжя в них лише тривимірні (наліво підеш, прямо чи направо), а тільки значень майже в кожного українського слова – мов «лозинок» у віялі. Як, приміром, іноземцеві, котрий знає нашу мову, зопалу збагнути, що має на увазі матір, м’яко, сердито або мимохідь відсторонюючи дитину з якогось місця: «Тікай…» Особливо ж, якщо він зустрічається з цим у книзі. Страшенно люблю, коли «відійди» висловлюють саме так, – згадується присмак дитинства.А скільки...
