Минулої суботи мовчав орган, що на балконі Національної філармонії України. А зала німіла і здригалася, дихала і жила-оживала… На сцені владарював чоловік-орган Анатолій Паламаренко – зі своїм мечем, що «із кореня живого».Буває, настає час, коли в реальний повсякденний світ, через довгі роки розлуки, починає вторгатися і не дає спокою, і зринає в пам’яті давно минулий світ дитинства. І заполоняє всю оселю, і все твоє єство…Перед очима оживає село, бо ж «як гарно і...