На околиці села, неподалік залізничної дороги, ще й досі лякає око невеличке згарище, що нагадує про трагедію сім’ї Базелюків. Колись тут мешкала щаслива родина. Нині ж – лише попіл та кілька обгорілих фотокарток, на яких можна розгледіти щасливі обличчя. Черемошняни досі не чіпають того місця. Не наважуються. Кажуть, що загиблі душі й нині блукають серед обгорілих уламків, шукаючи відповіді, – чим завинили перед Богом?..Прелюдія– Була сім’я і за мить її не стало, – розповідає жителька села...