Платіжка од комп’ютера – вагомий аргумент

Квитанції про сплату житлово-комунальних послуг, які ми, кияни, дістаємо з поштових скриньок, уже через місяць стануть більшого формату. Адже в документі додасться кілька рядків для тих, у кого в квартирі встановлено два та більше лічильників. Про це «Вечірньому Києву» розповів заступник директора Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА Валерій Кононець.

Квитанції стануть безплатними

За організацію обліку збирання з населення плати за житлово-комунальні послуги жек має з кожного тарифу 4 відсотки. Одна квитанція про сплату від ГІОЦ обходиться жекам у 5 копійок. Хоча друк цих повідомлень для ГІОЦ через місяць подорожчає, бо вони стануть більшого формату, їхня ціна не зросте на 30 відсотків, як очікувалося, а навпаки, з часом квитанції стануть безплатними. Їх розноситимуть у конвертах, разом із рекламою. Рекламодавців такий нестандартний підхід влаштовує, бо інформацію про них обов’язково побачать, а квартиронаймач одержить платіжний документ чистим і неушкодженим та знатиме, що інформація про нього конфіденційна. Отже, вартість конверта  і квитанції  сплачуватиме рекламодавець.

Як розщеплюють платежі

Нині всі гроші за комунальні послуги надходять на транзитний рахунок. За нарахуваннями, які проводять житлові організації, ГІОЦ розщеплює платежі – розподіляє надходження між 400 постачальниками комунальних послуг. Якщо раніше житлові організації розраховувалися із ними раз на місяць, то нині розрахунки проводяться щодня – за надходженням платежів од населення. Така оперативність скорочує шлях грошей до постачальників послуг і бюджету.

Навіщо скасували розрахункові книжки?

Київ був одним із трьох міст Радянського Союзу, який мав єдину розрахункову книжку. Але в цього документа існувало чимало недоліків: показники лічильника, дані про квартиронаймача людям доводилося заповнювати від руки, через це в квитанціях траплялися помилки.

Ще вісім років тому оплата за комунальні послуги потрапляла на рахунки жеків. А вже потім житловики розраховувалися із «Київенерго», «Водоканалом», ліфтовиками. Звісно, й про свої потреби не забували. Після чергової хвилі інфляції населення в середньому по місту сплачувало лише 49 відсотків квартплати від необхідного. Тим часом жеківці запевняли, що кияни майже не сплачують. З огляду на це київська влада ухвалила рішення про запровадження нової системи розрахунків, яка передбачала, що всі підприємства та квартиронаймачі незалежно від форми власності житла сплачуватимуть за комунальні послуги та квартплату на один розрахунковий рахунок. І от із 1 лютого 1997 року в місті запровадили транзитний рахунок. ГІОЦ виграв тендер і почав проводити розщеплення платежів.

Гра у хрестики та нулики

– Коли ми налагоджували нову систему розщеплення платежів, наше основне завдання полягало в тому, щоби гроші якнайшвидше доходили до постачальників комунальних послуг, – розповідає пан Валерій. – При цьому столична влада жорстко визначила правила гри: суми, які надходять на транзитний розрахунковий рахунок, ГІОЦ не має права використовувати у своїй господарській діяльності; до того ж гроші на цьому рахунку можуть перебувати не більше доби.
Спочатку ГІОЦ обробляв квитанції, які люди заповнювали самостійно, а згодом почав їх друкувати. Уже в перші місяці завдяки нововведенню автоматично зросли надходження комунальних платежів на 30 відсотків. Валерій Кононець переконаний в тому, що киян організували телефоністи. Раніше подібні квитанції надходили лише від них і, схоже, ця служба привчила людей до вчасного розрахування за надані послуги, адже в разі несплати телефон відключають. Мешканці столиці зрозуміли, що існує комп’ютерна база даних і сплату контролюють.

В обчислювальному центрі сумнівалися, чи будуть люди спроможні розраховуватися за всі надані комунальні послуги. І тільки-но розпочали видавати квитанції – одразу почали надходити скарги від споживачів. Зарплату не платять… Немає стільки грошей на оплату… Можемо сплачувати лише за окремі послуги…. Тоді міська влада дозволила на деякий час розраховуватися за ті послуги, які люди здатні оплатити, а решту викреслювати. Згодом на допомогу комунальникам надійшло розпорядження Нацбанку. У документі повідомлялося, що квитанції роздруковані комп’ютером і в них нічого викреслювати не можна. А якщо виникла необхідність щось змінити – слід звернутися до жеків і добиватися, аби ті надрукували потрібну квитанцію.

Пеню за борг не нараховують

Тепер, якщо виникає заборгованість по квартплаті, банки дозволяють вписувати суму боргу в квитанцію. Адже у платіжці є рядок «Борг», або «Додатково сплачую». Якщо не вдалося вчасно розрахуватися за надані комунальні послуги, тоді виникає борг на ту суму, яку не сплатили. Отож, разом із поточними платежами можна сплатити й борг.

Завдяки впровадженню квитанцій, роботі ГІОЦу та жеків упродовж восьми років оплата за поточними платежами в середньому по місту зросла майже удвічі: 94 відсотки киян сплачують за помешкання вчасно. На жаль, є значний борг у 550 мільйонів гривень по оплаті за минулі роки.

Щодо реструктуризації боргів, то небагато киян скористалися цією можливістю. Дізнавшись про таку послугу, спочатку злякалися, бо поширилася чутка, що всім, хто не укладе із жеками угоди про реструктуризацію, держава нараховуватиме пеню і за несплату забиратиме квартири. «Люди почали масово погашати борги. А пеню й донині ніхто не бере, тому що ті, хто приймають платежі, не знають, як її нараховувати й кому вона повинна йти», – розповідає заступник директора.

За чинним законодавстом, існує термін давності погашення боргу: якщо жеки подають позов на якогось неплатника запізно, то суд визнає борг лише за останні три роки. А хто сплатить решту? Виходить, якщо кияни вчасно не заплатять, то місто має покривати цей борг зі свого бюджету, фактично з кишені тих же киян, за рахунок зменшення соціальних виплат.

Не розберуся – до фахівця звернуся

Аби люди знали все про комунальні послуги, ГІОЦ створив спеціальний підрозділ «Звернення громадян». За телефонами
241-65-24, 513-27-69 можна проконсультуватися щодо платежів із фахівцями.

Відкрили навіть спеціальний інтернет-сайт (www.gioc-kmda.kiev.ua), на якому через комп’ютерну мережу киянин знайде або отримає відповіді чи не на всі запитання: за що й чому сплачуємо саме стільки, які функції жеків. Розташували на сайті всі профільні документи, видані КМДА, розцінки та положення щодо пільговиків. Якщо киянин має доступ до інтернету, він може самостійно надрукувати собі квитанцію.