Кілька днів тому зустріла приятельку, з якою давненько не бачилася, і… не впізнала її. Не по літах посивіла, постаріла, опущені плечі, в старомодному одязі, а в очах – страх. Розговорилися – і я дізналася, що знайома втратила роботу, а оскільки до пенсії залишилося небагато літ, то, звісно, влаштуватися на солідну фірму, де добре платять, – не світить. Які лише пороги бідолаха не оббивала, скрізь чула одне і те ж: «Ви нас не зацікавили». Отож стоїть на обліку на біржі праці й сподівається, що...
