Почути Мойсея
«Мойсей» композитора Мирослава Скорика за однойменною поемою Івана Франка, певно, – наймолодша опера в сучасній українській культурі. Прем’єрними виставами її, що відбулися минулої п’ятниці та неділі в Національній опері, розпочалося, за словами віце-прем’єр-міністра України В’ячеслава Кириленка, святкування 150-річчя від дня народження великого мислителя, Мойсея українського народу Івана Франка.
Образ Мойсея – провідника єврейського народу, котрий народився понад 3400 років тому (1574 р. до Р.Х.) хвилює і надихає все нові й нові покоління. Мойсей, котрий жив за часів єгипетських фараонів. Аби визволити євреїв із єгипетського рабства, він сорок років водить їх пустелею. Доки виросте нове покоління, яке не зазнало принизливого гніту, і в серці якого палатиме вогонь гідності та свободи.
Із Божою поміччю Мойсей досягає мети. Як провидець і натхненний Господом письменник, він залишив людству і п’ять книг: «Битіє», «Ісход», «Левіт», «Число», «Второзаконня», які Ісус Христос назвав «Законом Мойсеєвим».
У різних куточках планети кожне покоління по-своєму сприймає Мойсея як образ вождя-провідника, бо ж він особистість понад простором і часом. Геніальний Мікеланджело, створюючи скульптуру Мойсея для Ватикану, вважав, що його надихнули Небеса. Знаємо й опери «Мойсей у Єгипті» Д.Россіні (1818 р, Неаполь), «Мойсей» А.Рубінштейна (1892 р, Прага), «Мойсей» Дж Орефіче (1905 р., Генуя)…
Митці зверталися до образу пророка, бо в долі чи не кожного народу були сторінки «єгипетського рабства». Паралель до тих далеких подій провів і видатний наш поет Іван Франко 1905 року, коли взявся за свою поему. На початку XX століття закликав український народ визволитись із рабства тих імперій, між якими він був розділений по частинах. Геніальний Іван Франко і донині – наш духовний провідник, як Мойсей, що об’єднує націю.
На межі другого й третього тисячоліть, у просвітлений час 2000-ліття Різдва Христового, коли українці пішли дорогою оновлення до своєї незалежної держави, Мирослав Скорик звертається до образу Мойсея, який виведе українців із духовного рабства. Лібрето опери написали поет Богдан Стельмах та композитор Мирослав Скорик. Твір поставив спочатку Львівський театр опери та балету імені С.Крушельницької з благословення та за фінансової підтримки Папи Римського Івана Павла II. Оперу двічі показували в Києві, також у Івано-Франківську, Варшаві. І ось через кілька років за цей світлий твір узявся Національний театр опери і балету імені Т.Шевченка. У Києві оперу поставили два диригенти – сам Мирослав Скорик та Іван Гамкало. Серед постановників – режисер Анатолій Солов’яненко-молодший, хормейстер Лев Венедиктов, художник Марія Левитська, балетмейстер Аніко Рехвіашвілі. Усі знані й імениті. Серед виконавців головної партії Мойсея – чотири провідні солісти-баси Національної опери – народний артист України, Шевченківський лауреат Микола Шопша, заслужені артисти Сергій Магера, Богдан Тарас і Тарас Штонда.
Ця прем’єра – велика подія в музичному житті столиці.
Петро Чуприна – генеральний директор Національної опери, народний артист:
– Опера «Мойсей» репрезентує не тільки творчість відомого композитора Мирослава Скорика, а й той досить обмежений доробок сучасних оперних композиторів, втілення творів яких на сценах театрів можна перелічити на пальцях однієї руки. На щастя, ця тенденція почала змінюватися на краще.
Анатолій Солов’яненко – режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв:
– Музика Мирослава Скорика надзвичайно цікава, мелодійна. А я в своєму режисерському баченні розкриваю ті колізії, що відбуваються відповідно до біблійних подій, які автор пов’язує з Україною – як у минулому, так і нині. Оперу поставлено в класичному стилі, але з найсучаснішими технічними та сценічними досягненнями.
Іван Гамкало – диригент-постановник, народний артист:
– Я бачив, з яким юнацьким ентузіазмом працює над оперою наш 80-річний метр Лев Венедиктов. Які в опері хори, нюанси! А вокальні партії – між модерном і традицією. Чудові й оркестрові партії. Філософська думка Франка тонко покладена на музику.
Та головне – опера на диво сучасна. Голосом Мойсея вона стукає в серця українців, де ще в багатьох розпустив паростки полин-корінь малоросійства і того духовного рабства, що як шашіль точить душу. Тож почуймо голос Мойсея.