Кір боїться імунітету
Київ – найбільший мегаполіс нашої країни, це залізничні та повітряні ворота держави, яких торкаються майже всі міграційні потоки. Це і створює реальне підґрунтя для завезення і розповсюдження інфекційних і карантинних захворювань.
Нині в місті спостерігається підвищення захворюваності на кір, яке розпочалося з середини 2005 року і, згідно з прогнозом, триватиме до весни 2006-го. Головний державний санітарний лікар столиці Ірина Козлова відповідає на наші запитання.
– Що ж таке кір?
– Це гостре інфекційне захворювання, яке проявляється гарячковою реакцією, катаральними явищами, висипанням на шкірі й на слизових оболонках щік у вигляді плям. Вірус передається повітрям із краплинами виділень з дихальних шляхів носа чи при кашлі. Кір називають дитячою хворобою, адже здебільшого зустріч із ним трапляється в дитинстві. І тільки проведення масової вакцинації дає змогу захиститися від кору і звести захворювання до поодиноких випадків.
2003 року в світі на кір захворіло 20 млн. осіб, у 52 країнах Європи 2004 року зафіксовано понад 29 тисяч випадків кору. Хворі можуть бути джерелом інфекції в період від 2 до 4 днів до появи висипання (гарячковий період) і до 4 днів після початку висипання. Інкубаційний період після контакту триває 7-21 день. Для хвороби характерна виражена сезонність – зимово-весняний період.
– Чому виникає сплеск захворюваності?
– Захворюваність має виражену циклічність із періодичністю 2-5 років. Нині підвищення захворюваності на кір зареєстровано в Київській, Вінницькій, Закарпатській, Кіровоградській, Волинській та Рівненській областях. Циклічні сплески виникають через біологічні особливості вірусу та накопичення значної кількості невакцинованих людей.
– Ірино Антонінівно, цілком очевидно, що щеплення проти кору слід робити обов’язково.
– Так, щеплення дали змогу знизити захворюваність населення міста навіть у роки максимального прояву хвороби більш як у 16 разів, а в державі – в 10 разів. Смертність – у 40 разів. Для вакцинації використовуються ефективні живі вакцини, які створюють напружений імунітет. Антитіла виникають приблизно у 90 відсотків дітей, вакцинованих у віці 12 місяців і у 95 відсотків дітей, щеплених у 15 місяців. В осіб, які отримали одну дозу вакцини, імунітет розвивається не завжди. Але навіть при 95-відсотковому охопленні щепленнями дітей у віці одного року все одно залишається 10-15 відсотків не імунізованих, а тому це зумовлює спалахи переважно серед підлітків та дорослих, які можуть заражати також і дітей першого року життя, які не отримали щеплень.
– Чи всім можна робити щеплення?
– Є певна кількість осіб, яким вакцинація протипоказана. Це люди, що мають гострі інфекційні захворювання, загострення хронічних недуг, первинні імунодефіцитні стани, злоякісні захворювання крові і новоутворення, тяжкі алергічні реакції на аміноглікозиди, на курячі і перепелині яйця, також вагітні.
– Нагадайте, будь ласка, усім мамам чинний календар щеплень.
– Щеплення проводяться у 12-15 місяців, 6 років та 11 років при відсутності вакцинації у 6 років. Чинний національний календар щеплень відповідає рекомендаціям ВООЗ.
– Ірино Антонінівно, які ж усе-таки причини нинішнього поширення інфекції?
– Причиною високого рівня захворюваності в 2005/2006 роках стали перебої з поставками вакцини в державі наприкінці 80-х на початку 90-х років минулого століття. Певною мірою вплинули і повідомлення у деяких ЗМІ про начебто шкідливість щеплень, а тому чимало людей відмовились від вакцинації своїх дітей. Так, у 90-х роках рівень щеплень дітей 1 року становив 81,3–84,7 відсотка, а дітей 6 років 75,9–77,5 відсотка. Цього виявилося недостатньо. Нині це люди 20-29 років, і саме вони захворіли. Тому звертаємось до батьків і переконливо просимо їх не відмовлятись від проведення вакцинації своїх дітей. Вакцини, які використовуються в нашій державі, надходять в лікувальні установи лише після контролю, здійсненого Українським комітетом із контролю імунобіологічних препаратів.
– Який нині рівень захворюваності на кір?
– На 26 січня міська санепідстанція отримала 1752 термінові повідомлення про захворюваність чи підозру на кір. Госпіталізовано з початку року 684 особи, серед них дорослих 623. Обов’язковій госпіталізації підлягають хворі з тяжкими клінічними формами, з дитячих установ із постійним перебуванням дітей, студенти, що проживають в гуртожитках. Госпіталізація необхідна, оскільки захворювання дає ускладнення. Це передусім отит, пневмонія, діарея, післяінфекційний енцефаліт (1 випадок серед хворих на кір). Менш поширене, але серйозне ускладнення кору, – це підлітковий склерозуючий паненцефаліт (1 на 100 тис.).
– Які заходи проводяться у разі виявлення хворого?
– Разом із лікарем-епідеміологом здійснюється план протиепідемічних заходів. У організованих дитячих колективах впроваджується режим провітрювання, максимально можлива ізоляція групи (класу) від іншого колективу на 21 день, без довідки про щеплення не приймають нових дітей, здійснюється контроль за особами, які перебували протягом 21 дня у контакті з хворим на кір. Не пізніше 72 годин з часу виявлення першого хворого потрібно провести вакцинацію контактним особам у віці від 12 місяців до 30 років, які не хворіли на кір і не були щеплені.
– Як здійснюється профілактика кору серед студентів?
– Відновлено ізолятори в гуртожитках. За кожним закріплені медичні працівники лікувально-профілактичних закладів та санепідслужби. Впроваджено вологе прибирання із застосуванням дезінфектантів, провітрювання. Таку тактику застосовують і в місцях, де відбувається навчання.
Для утримання ситуації під контролем, координації дій та оперативного реагування працює міська надзвичайна протиепідемічна комісія при КМДА. Розгорнуто шпиталь на базі реабілітаційного центру міської клінічної лікарні «Соціотерапія» і «Віта». Міський центр здоров’я розповсюдив 10 тисяч пам’яток з питань профілактики кору.
Інтерв’ю підготувала Капітоліна КОЛЯДА