Наодинці з Віктором Барановим
Він уже був відомим і оригінальним київським поетом, але знаменитим його зробив вірш «До українців», народжений у боротьбі за нашу незалежність.
Покладений на музику Теодором Кукурудзою, він став найпопулярнішою народною піснею, піснею-думою, відозвою і молитвою, під якою, здавалося, підписувався кожен національно свідомий українець, – хітом новітньої історії України. Не від одного достойника чула, що вже за один цей вірш Віктор Баранов гідний найвищих державних нагород і національних премій.
Тож коли творчий вечір Віктора Баранова в столичному Будинку вчителя розпочався з кінохроніки наших днів під супровід пісні «До українців», схвильований зал схвально зааплодував.
Але, схоже, перспектива зостатися автором одного безсмертного вірша Віктору Баранову не судилася. І довести це поклав собі за мету ведучий на вечорі Михайло Слабошпицький.
Крім оригінальних поезій читав В. Баранов того творчого вечора власні інтерпретації Сергія Єсеніна, Всеволода Вознесенського та румунських поетів-шістдесятників Лучіана Благи, Ангела Думбревяну, Нікіти Стенеску, Джорже Баковія. До речі, Віктора Баранова самі румуни визнали найкращим перекладачем румунської літератури і відзначили престижними нагородами. Аплодували присутні і його влучним епіграмам, пародіям, гуморескам, які «іменинник» пересипав дотепними відповідями на запитання, згадками про колиску свого життя – село Кривуші, велику свою родину і студентські роки, і роки боротьби за незалежність, і той день, коли написав свою знамениту поезію-відозву до українців.
Вечір завершився подякою Юрія Мушкетика Віктору Баранову – письменнику, громадянину, людині. Але тих, хто бажав сказати добре слово про колегу, було чимало, і всі шкодували, що так швидко закінчилась імпреза. Що було зовсім несподівано чути від перевтомленого культурними подіями нашого письменницького брата.