Синьо-голубі хмари грають хвилями, як море. Здалеку, із занебесся, чується голос:– Завдання моє виконавши, спокутуєш свій гріх. Ти повинен розпізнати і покарати…– Розпізнати? Покарати – кого? – звівши погляд у занебесся, запитує Олександр – чи то святенник, чи то…– Зло… Зло, яке живе в подобі людській…Давай, вибирай!За містичною оповіддю – фантазійно-романтичний світ персонажів – на сцені Театру імені Івана Франка. Цей ірреальний – але такий сучасний світ! – так захоплює, що на ті кілька годин...