Коли стемніло й на небі де-не-де залишилися криваві плями від заходу сонця, на порозі власного будинку забовваніла постать 30-річної Ганни, яку щойно силоміць чоловік виштовхав надвір. Вона була схожою на примару. У розірваній сорочці, тремтячи від холоду і пересилюючи пекучий біль по всьому тілу від безлічі стусанів, вона, немов підстрелена птаха, не знаходила собі місця від тривоги. Безпорадно металася в різні боки, стукала в зачинені двері й час від часу зазирала у вікна, намагаючись...
