На сцені – хлам

Черговою театральною родзинкою київського  театру «Ательє 16» стала вистава «Бритва у киселі» у контексті проекту «Кабаре Хлам», назва якого вже свідчить про певну незвичайність і навіть деяку  гламурність цього сценічного твору

Глядачам, більш-менш обізнаним із історією культури, відомо, що таке, здавалося б, дивакувате слово, як ХЛАМ, насправді є абревіатурою на позначення специфічних розважально-мистецьких заходів представників творчих професій – художників, літераторів, акторів, музикантів. Вони розважали одне одного тим, що показували всілякі сценки, музичні номери і заходи ці були закритими для пересічних громадян. Сьогодні  ми  назвали б їх VIP-вечірками для творчої богеми.
  Таким чином, театр «Ательє 16» відновлює своєрідний «хламівський» формат, вводячи до нього також елементи кабаре та сучасного гумористичного жанру stand up-шоу.
В основі вистави «Бритва у киселі»  – десять коротеньких сценок за текстами Аверченка, Теффі, Бухова, Чорного, Чушкова та інших, кожна з яких завершується музичним дивертисментом (пісні Шаляпіна, Вертинського). Сюжети сценічних історій – прості та невибагливі, насичені різноманітними дотепами, жартами. Окрім того, їх смисловий лейтмотив –  висміяти людські вади, які характерні для представників людства будь-якого століття. Проте у виставі «Бритва у киселі» вони подаються настільки доброзичливо і мило, що глядач тільки сміється, усвідомлюючи, що всі ці прояви недосконалої природи й сутності людської натури і складають наше життя. Герої театральних уривків обдурюють один одного, ревнують, зраджують, і, врешті-решт, люблять, іноді смішно та незграбно виявляючи свої почуття. А головне – вони насолоджуються життям, до чого спонукають і присутніх на виставі глядачів.
Кожен із представлених на сцені  характерів – звичайні, здавалося б, нічим непримітні люди, але всі герої здатні мріяти, навіть, якщо їхні мрії далекі від ідеальних. Тут і чоловік та жінка з історії «Щасливе кохання», котрі говорять одне одному пестливі слова, виявляють штучну пристрасть, насправді ж, давно набридли одне одному. І маленька дівчинка зі сценічної новели «Наташа», у свідомості якої абсолютно порушені причинно-наслідкові зв’язки, але вона хоче, аби її любили, а зайцям у лісі було тепло і затишно спати. Мариськіна із однойменної новели мріє про перші ролі, натомість приречена все життя виголошувати тільки єдину репліку. Лізетта із сюжету «Перше квітня» мріє лише про збагачення, й усе своє життя підкорює цій меті, потрапляючи у досить пікантну ситуацію.
Сценічний простір обрамлений величезними людськими профілями, які мають різні риси обличчя, проте, водночас, є такими схожими. За них можна час від часу сховатися і, разом з тим, поглянути на себе.   
У виставу «Бритва у киселі» вводиться герой-конферансьє (у ролі – Андрій Павленко), характерний для кабаре початку минулого століття, і є своєрідним перехідним місточком від однієї новели до іншої. Окрім того, подібно до акторів із народного театру, він спілкується з глядачем, жартує, залучає всіх присутніх у залі до єдиної цілісної гри. Адже всі ми – учасники одного дійства, сценарій якого пише нам саме життя. Проте якщо додати до нього причетність до Кабаре «Хламу», це життя набуває світлих відтінків, дозволяє з легкою іронією сприймати усе те, що відбувається навколо.  Врешті, знаходити сили, аби глузувати із власних огріхів та вад.
До вистави залучено: Віталіну Бібліву, Світлану Шекеру, Ларису Яценко, Андрія Павленка, Сергія Радченка, Ганну Абраменюк та інших.
,
театрознавець