16 лютого 2007 року, п'ятниця №28 (17930) останнiй номер RSS
Головна АКЦЕНТИ ДНЯ ПОДРОБИЦІ НОВАЦІЯ КУЛЬТУРА КИЯНАМ ПРО КИЯН СПОРТ ДОБРИВЕЧІР

 СПОРТ
16.02.2007

Нічия на користь гостей


Український чемпіон не скористався перевагою звичного поля в стартовому матчі однієї шістнадцятої фіналу Кубка УЄФА.

Розчарування. Гірники так і не змогли матеріалізувати свого потенціалу в зустрічі з десятою командою французького чемпіонату. Можна, звісно, нарікати на відсутність талану в ігрових маневрах і на вогневому рубежі. Або нагадувати про те, що в Україні, на відміну від Франції, ще триває перерва в офіційних змаганнях. Але це будуть хіба що невдалі спроби виправдатися, і тільки. Бо для професіональних футболістів існує лише один критерій оцінки. Це – результат. А він виявився сприятливим для «Нансі», оскільки м’яч, забитий в гостях, має подвійну ціну. Іншими словами, «Шахтаря» в повторній зустрічі не задовольнить навіть суха нічия. Усвідомлювати це подвійно прикро, бо ні суперник у цілому, ні будь-хто з його виконавців особливого враження в Донецьку так і не справив. Посередня команда, далекі від європейського рівня футболісти. Либонь, один Матузалем із його понад мільйонним контрактом коштує більше, ніж половина візаві зі складу колишнього клубу Платіні та Заварова. Для порівняння: річний бюджет «Нансі» – 22 мільйони євро, а відповідник «Шахтаря» – втричі вагоміший навіть в офіційному варіанті. Та на полі, як відомо, грають не гроші, а люди. Цього разу значно чіткішими і організованішими були хлопці з французької провінції.
Дисбаланс. Остання подробиця – мова про чіткість ігрового малюнка гостей – стала вирішальним фактором у першому протистоянні конкурентів. «Нансі» бездоганно виконав ігровий план: уміло зачинившись на своїй половині поля, підопічні Корреа звели нанівець наступальний порив української команди синхронністю взаємодії в обороні. Відчуття позиції та надійність взаємопідстраховки, продемонстровані футболістами назагал невисокого ґатунку, роблять честь їхньому наставникові. Нічого іншого, за винятком хіба що віртуозно розіграної результативної контратаки за участю Дюшеміна та Фортуне, занести до активу «Нансі» не можна. Проте й цього виявилося достатньо, бо господарі взагалі приголомшили дивовижним ігровим і тактичним дисбалансом. Збившись на примітивну розрізнену гру, вони з упертістю, вартою ліпшого застосування, намагалися протаранити захисні редути на центральній осі. І зав’язли в гущавині своїх і чужих, так і не знайшовши можливостей надати груповому маневрові потрібної широти наступального формату. Показово, що ледь не всі загрози біля чужих воріт виникали після флангових проходів. Однак активністю і, тим паче, винахідливістю поблизу бічних ліній гірники відзначалися епізодично. Можливо, тому що лідери команди, Тимощук, Матузалем і  передусім Марика, досі не вийшли на оптимальний рівень функціональної готовності. І мова не про календарну різницю в організації нашого та французького чемпіонатів. Як на мене, «Шахтар» потерпає від ігрового способу підготовки команди, притаманного йому за часів Луческу. Румунський фахівець обмежується мінімумом фізичних навантажень на тренувальних зборах, надаючи перевагу спарингам і роботі з м’ячем. Однак у такому разі футболісти втомлюються значно швидше на тлі краще підготовленого функціонально суперника. Це було помітно і позавчора: примножити ігрові оберти гірникам виявилося не до снаги.
Оптимізм. І все-таки наш чемпіон остаточно своїх шансів не змарнував. По-перше, він спроможний надолужити згаяне за тиждень, як зробив це два роки тому в двобої з німецьким «Шальке». Задля цього в гірників обов’язково знайдуться потрібні досвід і майстерність. Якщо, звісно, команді вистачить необхідних організованості та витримки. А по-друге, сам «Нансі», як засвідчує хронологія подій на донецькому стадіоні, аж надто вразливий в обороні. Бо пропустити півдесятка виходів сам на сам із воротарем за відносно рівної гри й виняткової синхронності взаємодій – це таки треба добре постаратися. З цього можна зробити логічний і багатообіцяльний для нас висновок: «Нансі» вміє захищатися масово, проте не дуже вправний, якщо йдеться про індивідуальний вишкіл оборонців. Скористатися цим – справа честі для Луческу та його команди.

«ШАХТАР» (Україна) – «НАНСІ» (Франція) – 1:1 (Срна, 85 – Фортуне, 82). Вилучення: Тимощук (90). Шуст, Срна, Чигринський, Кучер, Шевчук (Гай, 65), Жадсон, Тимощук, Матузалем, Фернандинью, Бєлик (Воробей, 73), Марика – Грегорині, Пуйгреньє, Луїс, Діакате, Б`янкалані (Соже, 46), Дюшемін (Гаванон, 88), Хаджи, Беренже, Кретьєн, Гурбело, Фортуне. Тренери: Мирча Луческу – Пабло Корреа. Арбітр Бріакос (Греція). 24800 глядачів.

Хронологія подій

25 хвилина: Марика вискочив сам на сам із голкіпером просто по центру – і не поцілив у площину воріт.
44 хвилина: Марика сам-один навпроти воріт – і неточний удар метрів з восьми.
53 хвилина: Бєлик, опинившись з м’ячем на лінії штрафного майданчика за спинами захисників, уміло запустив «парашута», над голкіпером, однак влучив у поперечину.
76 хвилина: Марика, відгукнувшись на подачу Матузалема з лівого флангу, вдарив головою зблизька і без супротиву – повз ціль.
81 хвилина: Дюшемін і Фортуне, скориставшись позиційним провалом Тимощука, класично розіграли вільного поблизу воріт Шуста – 0:1.
82 хвилина: Шуст парирував підступний удар когось із французів.
85 хвилина: гол-близнюк у відповідь створили Жадсон і Срна – 1:1.

Валерій Петрович Валерко


16.02.2007   Україна – Франція – 4:14.


16.02.2007   Наші надії приховані в Блекберні.




Статтi


Номери газети


Вакансiї


Контакти


Питання






© Вільна група "Як справи - Київ".

У разi використання матерiалiв сайту,
посилання на "Як справи - Київ" обов'язкове.