Світлана дивилася порожніми очима, у яких не було жодного натяку на життя. Вона була ні жива, ні мертва. Пам’ять відтворювала епізоди всього її минулого життя.Вона завжди вірила в кохання з першого погляду. І воно таки до неї завітало. Не стали тоді на заваді жаданому почуттю ані заміжжя, ані маленька дитина. Стрімголов кинулася в саму безодню. Коли ж збагнула, як жорстоко помилилася, вороття назад не було. Натомість утратила все, що мала…Про те, що трапилося в Дніпровському районі столиці,...
