Хоч статистика й оптимістична…
У ході круглого стола з нагоди Міжнародного дня рідної мови в приміщенні Великого залу Академії наук було презентовано книжки, видані торік.
Серед них – «Історія української культури» (Т.4, кн.2), «Український орфографічний словник», «Російсько-український словник-довідник», «Українсько-македонський розмовник. Македонсько-український розмовник», «Орфоепічний словник української мови для школярів і студентів», «Шкільний словотвірний словник сучасної української мови» і книга Івана Дзюби «Тарас Шевченко».
Директор Українського мовно-інформаційного фонду, доктор технічних наук Володимир Широков презентував лазерний диск «Інтегрована лексикографічна система «Словники України» (версія 1.05.). Завдяки йому можна дізнатися про написання та вимову понад 233 тисяч слів української літературної мови, а також одержати повну інформацію про відмінювання, наголос та транскрипцію всіх слів у всіх граматичних значеннях. Словник допоможе дізнатися про синоніми та антоніми, про вживання слова у фразеологізмах.
Голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Ігор Юхновський зазначив, що навіть російські парламентарії переймаються станом рідної мови в Росії, схваливши Закон «О русском языке в России». Водночас в Україні не вщухають збурення (особливо у період виборів) щодо статусу російської як «другої державної» чи «офіційної». І це при тому, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14 грудня 1999 року визнав, що між поняттями «державна» і «офіційна» немає різниці. З моменту прийняття 1989 року Закону «Про мови в Українській РСР» і до цього часу в Україні не прийнято жодного нормативного документа, який визначав би статус української мови як державної.
Голова Державного комітету з телебачення і радіомовлення Іван Чиж спочатку порадував присутніх оптимістичною статистикою. Якщо 1999 року на жителя України припадало 0,43 книжки, то минулого року вже 1,5 книжки (щоправда, у розвинутих країнах цей показник сягає 10-12 примірників). «Але ця статистика розбивається після відвідин книжкового ринку на Петрівці, – зазначив чиновник, – тому потрібні протекціоністські заходи щодо української книжки».
Голова Науково-видавничої ради НАН України Ярослав Яцків пожалівся, що через відсутність державної підтримки деякі наукові журнали змушені видаватися лише російською мовою, оскільки їх замовляють у Росії. А жорсткі правила держзамовлення обмежують розповсюдження журналів лише в бібліотеках.
Директор видавництва «Наукова думка» Ігор Алексєєнко визнав, що, незважаючи на позитивну динаміку, в Україні відчувається великий дефіцит книги. Хіба може вдовольнити попит понад 17 тисяч бібліотек 3-тисячний тираж словника? І це при тому, що в Україні близько 5 млн. учнів та 2,5 млн. студентів. «Без держави ми не впораємося», – підсумував видавець.
Президент Національної академії наук Борис Патон погодився: 10 тисяч компакт-дисків «Словники України» – це занадто мало. Та й пропозиція академії до Верховної Ради щодо прийняття закону про обов’язкову українізацію комп’ютерів залишилася не почутою.