Година пік настане у вівторок

Кубок Європи наближається до проміжного фінішу. Наступного вівторка відбудуться завершальні матчі в групах, які й розставлять конкурсантів у підсумковому реєстрі. Вітчизняні повпреди зберігають шанси на продовження боротьби в стикових двобоях, але кожний – різною мірою.

Київські «вовки», вигравши принциповий поєдинок із турками в гостях, отримали право самотужки вирішувати свою долю: перемога з «Німбурком» виведе їх до наступного раунду, незалежно від того, як зіграють конкуренти. Натомість маріупольців, які наприкінці січня гостюватимуть на Кіпрі, не задовольнить навіть виграш у тамтешнього клубу з фантастичним рахунком. Якщо не так, як потрібно їм, зіграють в Іспанії решта претендентів на вихід до чвертьфіналу. Іншими словами, БК «Київ» сам коваль свого щастя, тоді як «Азовмашеві» конче потрібна стороння допомога. Саме в цьому й полягає різниця між турнірними шансами кожного з українських повпредів. І різниця, варто визнати, істотна. В іншому відмінності незначні. І київський, і маріупольський клуби уже достатньо освоїлися в євролігових перегонах, ставши цілком конкурентоспроможними ігровими одиницями на міжнародній арені. Принагідно нагадаємо, що наші лідери другий рік поспіль задають тон у цьому престижному турнірі (минулого сезону він мав іншу назву – євроліга ФІБА). Щоправда, торік «Азовмаш» не здолав чвертьфінального бар’єру. Зате БК «Київ» увійшов до дуету суперфіналістів, увінчавши турнірний марафон євроліговим «сріблом». Інша цікавинка співзвучна з нинішнім євросезоном: обидві вітчизняних команди на минулих перегонах склали зброю перед російським «Динамо» (Санкт-Петербург), але цього разу «вовки» відігралися і за себе, і за маріупольців, узявши гору над «блакитно-білими» в обох календарних матчах. І все-таки не впадаймо в ейфорію. Не тільки тому, що до фіналу цьогорічних змагань треба здолати ще достатньо довгий і складний турнірний шлях. Є й інша причина, щоб сприймати успіхи сьогодення стримано: Кубок Європи виборюють авторитетні й по-справжньому добротні колективи, але – не найкращі. Найкращі, як відомо, змагаються в євролізі УЛЕБ. Тому радіймо кожній новій перемозі, проте пам’ятаймо, що це тільки відбір до клубної еліти Старого Світу. Вівторкового вечора в цьому процесі настане чергова «година пік» із неймовірною тіснявою навіть на віражах турнірної траси, і дуже важливо, щоб українські команди вибралися з неї із честю.