Мальовничий, доволі звивистий шлях від залишків валу Печерської фортеці з кількома старими гарматами до співочого поля і саме воно, між зеленими схилами, з краєвидом на Дніпро – оце, власне, і вся «країна мрій». Територія й справді невелика. На центральній сцені, куди пускали за запрошеннями і через П-подібну брамку, грузинський фольклорний ансамбль після улюблених усіма «Суліко» і «Тбілісо» натхненно виспівував наш «Ще не вмерла…», а до тих, хто сидів на схилах, із-за дерев і кущів долітали...
