«Весь час бринить на Капрі українська мова, бо приїздять земляки… і можемо справити Шевченківський вечір», – писав 8 березня 1912 року Михайло Коцюбинський до свого колеги з Галичини Володимира Гнатюка. Відтоді минулося мало не століття, а й нині, виявляється, бринить на Капрі українська мова. Що ж до Шевченківського вечора, то його теж можна було б справити, але учасниками стали б не побратими Коцюбинського (а саме їх він мав на увазі, пишучи про земляків), а одвічні прототипи класичної...
