Синдром «чистого аркуша»

Вступні іспити – час стресів і розумових перевантажень. Усього цього уникнути не можна, але зменшити негативний вплив треба спробувати.

Одне слово, лише від думки про невідворотність екзамена чи не кожен абітурієнт впадає у трепет. І, незважаючи на внутрішню порожнечу, іде тягнути білет. Щасливий він чи ні, це вже як для кого. Однак чи не кожного спіткає думка при прочитанні запитань: «Боже, я ж нічого не знаю!» Насправді ж так не буває. Але страх перед екзаменом перетворює ваш мозок мовби на «чистий аркуш».

Чи можна якось позбутися синдрому «чистого аркуша»? Можна. Коли ви взяли білет, дивіться спочатку тільки на його номер. Сідайте за стіл і на якусь хвилину спробуйте відволіктися, розслабитися і не читайте зопалу всіх запитань підряд. Прочитайте повільно, по одному. Як правило, всі абітурієнти роблять однакову помилку: починають підготовку з того питання, відповідь на яке знають гірше. Унаслідку не встигають добре підготуватися до відповіді на ті запитання, які знають краще. Варто все робити навпаки: намітивши основні тези відповіді на легкі питання, ви зможете сповна використати час, що залишився, для розв’язання найтяжчого завдання.

Крім того, не треба забувати, що ви маєте право відповідати на запитання у тій послідовності, яку ви оберете самі. А значить можете побудувати свою відповідь у найвигіднішому ракурсі. Скажімо, вразити яскравим спічем спочатку, в середині розповідати про те, що знаєте найгірше, а в кінці – знову вичерпна відповідь. Усе надто просто: запам’ятовується перше враження, середина ледь розмита, і не залишають байдужими, так би мовити, завершальні акорди.

Пам’ятайте: у кожному разі впевненість вам не завадить. Відповідайте, відверто дивлячись викладачу в очі. Приховувати вам, крім знань, звичайно, більше нічого. Якщо чогось не знаєте достеменно, намагайтеся перевести розмову на тему, що дотична до вашої. І не бійтеся. Ваш розум зовсім не «чистий аркуш», а скарбничка знань.