Екстремісти у нових черевиках
Закони не вічні і рано чи пізно потребують змін – поправок, уточнень, доповнень, а то й цілком нових тлумачень. Життя ж не стоїть на місці. З огляду на це, закон «Про захист прав споживачів», яким ми керуємося вже упродовж 13 років, потребує перегляду, бо як стверджує директор Національної асоціації розвитку торгівлі та сервісу (НАРТС) Андрій Близнюк, він почасти декларує нерівні ступені відповідальності як споживача, так і суб’єкта підприємницької діяльності. За його словами, всі колізійні питання тлумачать на користь споживача, що не дуже коректно стосовно іншої сторони.
Споживач завжди має рацію – це вже ніби аксіома у нашому житті. Утім, трапляється, і досить-таки часто, коли правда на боці підприємця, але довести її вкрай складно. Пан Близнюк навів такий приклад: одна меблева фірма постійно зазнає чималих збитків від того, що покупець, придбавши меблевий гарнітур, через певний час відшукує в ньому погрішності й вимагає негайної заміни. І таким чином може міняти меблі в домі як завгодно довго. Або ж є такі спритні споживачі, які весь час ходять у нових черевиках, хоча насправді купували їх один раз – решту разів обмінювали, бо виявляли у них якісь недоліки. Їх знають уже навіть поіменно. Пан Близнюк вважає це споживчим екстремізмом.
Як на мене, то таких «екстремістів» у нас – один-два й потому, більшість усе-таки потерпає від низькоякісного товару, тому й захищає свої права.
Наразі Держспоживстандарт підготував проект змін до чинного закону «Про захист прав споживачів», і НАРТС не з усіма його поправками й доповненнями погоджується. Зокрема пан Близнюк кілька разів звертався до статті 5 цього проекту, яка передбачає право органів влади відбирати у суб’єктів торгівлі та громадського харчування і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів тощо для перевірки якості та проведення експертизи за рахунок суб’єктів підприємницької діяльності (СПД). Приміром, якщо в магазині контролери взяли на експертизу три пляшки горілки, то назад ніхто їх не повертає і, отже, за цей товар ніхто нічого не платить. Виходить, що СПД незахищений. Де об’єктивність, пропорційність? Власне, відшкодовують усі ці збитки покупці. Що більше буде таких перевірок, то дорожчим буде товар. Залізна логіка, і від неї потерпаємо найбільше ми, споживачі.
Дорікали Держспоживстандарту і за те, що він видає на товар сертифікат якості, а згодом посилає контролерів, аби перевіряли ту саму якість. Одна рука дає добро на продаж товару, а друга в тому сумнівається. Парадокс! Та хіба нам до них звикати…
І Анатолій Мороз, депутат Верховної Ради, член комітету з питань промислової політики та підприємництва, і Наталя Притульська, завідувачка кафедри товарознавства та експертизи продовольчих товарів Київського Національного торговельного університету, і Андрій Близнюк сходилися на прес-конференції на тому, що чинний закон потребує осучаснення. У ньому потрібно збалансувати інтереси обох сторін – захистити і споживача, і підприємця. Власне, підприємець теж є споживачем.