Ніч після виборів я вирішив провести на Печерську. У двох місцях на цих пагорбах обіцяли розповісти про те, як проголосувала Україна.
Чиї «гарячі голови» студити?
Біля центрального штабу Віктора Януковича багато іномарок із «ВР», «АА», «ОО» та іншими «крутими» номерами. У дворах навпроти – автобуси, автокран, карети «швидкої». На одному «легковику» – помаранчева стрічка: мабуть, хтось пожартував.
Усередині штабу – людно, але мої колеги нудьгують: уже пів на дванадцяту ночі, а обіцяної прес-конференції нардепа Валерія Коновалюка немає. Кажуть, він із Сергієм Тигипком поїхали десь на телебачення. Дивно: тут стільки телебачення, камер із двадцять! А вони поїхали десь. Усі п’ють каву, коньяк, жують бутерброди. Тримаються гуртом подалі від центру підрахунку голосів, журналістів туди не пускають. Брати Суркіси мають більше прав: сидять поближче до «кухні», подалі від журналістів, з нами не спілкуються, перешіптуються лише між собою. Ще далі самотньо присів Тарас Чорновіл: він, схоже, хвилюється не менше, ніж «його» кандидат. Пан Тарас кинув журналістам, що «шампанське питиме вже вранці», а вночі теж піде на телебачення «остудити гарячі голови» якісь. Очевидно, мав на увазі своїх недавніх однопартійців...
Журналісти хвилюються. Не стільки за те, що вони скажуть у «прямому ефірі», а й за штаб Януковича. Мовчанка у такий гарячий час не свідчить про позитивні результати. З’являється Раїса Богатирьова. Нарешті! Прес-секретар штабу поінформував, що у Донецьку, Харкові, Севастополі та Дніпропетровську люди вийшли на майдани святкувати перемогу Януковича. Раїса Богатирьова, схоже, не дуже втішена цим. За її даними, на 11 відсотків Янукович випереджає Ющенка, але це лише станом на одинадцяту вечора, коли штаб опрацював 14 відсотків протоколів. На запитання журналістів лідерка парламентської фракції «Регіони України» відмовляється відповідати. Коментарі обіцяє пізніше і йде у двері, куди нас не пускають. За нею – Чорновіл з Суркісами, лічитимуть далі.
Далі – теж лічать: майже за рогом – ЦВК, рукою подати. За кіоском на зупинці міського транспорту мерзнуть троє у цивільному. Не автобуса чекають же о першій ночі! Через кільканадцять метрів – їхні, схоже, колеги тупцюють. На перехресті – «даішники». Теж нудьгують, гріються у «Жигулях» по черзі: комусь треба й учасників дорожнього руху зустрічати. А таких мало – зрідка якесь таксі проїде чи джип із державними номерами. І я йду. «Даішники» якийсь час супроводжують мене поглядом. Певно, дивуються моїй появі, як і я їхній.
…І Леся Українка за гратами
Назустріч поспішає Ілько Кучерів, президент фонду «Демократичні ініціативи». У нього є дві новини – добра і погана: екзит-пол під його координаторством відбувся успішно. Але його цифри не збігаються з тими, що на табло у ЦВК. Пан Ілько був першим, хто цього дня натякнув мені про можливі акції протесту опозиції.
«Невже купка рахувальників голосів одважиться обманути цілий народ», – подумав я і поглянув через паркан: за ним, бетонним, стояли бронетранспортери, автоводомети, чорні автобуси з людьми у формі… І Леся Українка за ґратами.
Кудись поспішають зо три десятки міліцейських полковників і підполковників. Ними керують «люди в цивільному», певно, високі «шишки»… У двері ЦВК переді мною проскочив генерал. Кивнув Наталі Вітренко і Володимиру Марченку й побіг далі. Лідери ПСПУ були задоволені, жартуючи, прощалися з охороною. Пані Наталя розказувала, що буде в опозиції. Хоч би хто переміг. До Ющенка – у жорсткій, до Януковича – в конструктивній.
На табло ЦВК – дані з 26 відсотків дільниць. Попереду Янукович, Ющенко відстає на 6 відсотків. «Стовпчик» рейтингу Януковича (ще куди не йшло) – зелений, а Ющенка взагалі… червоний, як у Симоненка на минулих виборах.
Перед табло представник Ющенка в ЦВК Юрій Ключковський дивується високій явці виборців на Донбасі. Каже, що, можливо, вона зросла тоді, як із багатьох тамтешніх дільниць повиганяли спостерігачів від опозиції. «Але, я думаю, що й Донеччини й Луганщини не вистачить, щоб перекрити результат інших регіонів», – заспокоює себе й журналістів пан Юрій. Та все ж нервується, розповідаючи про «непоодинокі» порушення, відкріпні талони, «каруселі», підпали скриньок, викрадення бюлетенів тощо. Пан Ключковський розповідає про це в коридорі нам. Хотів би й Ківалову поскаржитись, та не пускають.
Влада не очікувала, влада знала
Не пускали в кабінет голови ЦВК навіть Ющенка, який прийшов із Зінченком, Порошенком, Тимошенко та ще добрим десятком соратників. Гуртом ледь прорвалися вони «через кілька кордонів охоронців та людей в цивільному». Ющенківці вимагали встановлення остаточної цифри явки виборців. Бо, як здавалося, на сході й серед ночі «голосували». Ківалов, за словами депутатів, спочатку уникав зустрічі з нічними візитерами, а потім таки вийшов. І розвів руками. А ось Степана Гавриша прийняв, як тільки «нашоукраїнці» пішли.
І Ющенко з Тимошенко, і Гавриш з Богатирьовою зустрілися з журналістами. Перші були сердиті й рішучі, їх опоненти – задоволені, але й не дуже самовпевнені.
Як тільки до преси вийшов сам Ківалов, всі помітили, що й він дещо роздратований. Хто з депутатів зіпсував йому настрій? «Зустріч оцінюю позитивно: мене не били», – сказав він про «побачення» з Ющенком. А з Януковичем Ківалов розмовляв лише по телефону. «Переживає», – поділився своєю думкою про Януковича голова ЦВК.
Ківалов приніс «свіжі» дані: 49,4 відсотка – за Януковича, 46,8 відсотка – за Ющенка (оброблено було 65,6 відсотка протоколів з регіонів). Доки пан Сергій розповідав про результати в конкретних областях, загальноукраїнський показник через кілька хвилин на табло «впав» у Януковича до 48,5 відсотка, а у Ющенка «зріс» до 47,7 відсотка. Побачивши це, голова ЦВК встав і пішов у двері збоку, не оголосивши навіть час наступного брифінгу. Згодом дані почали «виправлятися»: тепер Янукович «ріс», а Ющенко «падав». Тенденція зберігалася аж до кінця: станом на другу годину вчорашнього дня опрацьовано понад 99 відсотків протоколів – Янукович випереджає майже на 3 відсотки. Як, до речі, і прогнозував його штаб. Як і очікувала влада…