«Убий», – вказала поглядом на комашку, яка приземлилася на стіл біля синової руки. Петро випустив крихітну прибулицю у відчинену кватирку: «Її, може, діти ждуть або мама…» «Тобі ж 25 років, – усміхнулася, – а таке говориш…»Старшому сину Любові, Сергієві, пішов би 34-й. П’ятнадцять років тому вирядила його до армії. Вчився в технікумі й мав відстрочку. Але побажав відслужити з однолітками. Віддала державі совісного вродливого юнака. «Важко, звичайно, але розумію, що це мій військовий...
