ЦВК у бойовій готовності
Попри цілу низку проблем Центрвиборчком підійшов до дня голосування у більш-менш «бойовій» готовності. Принаймні, на цьому наполягає голова ЦВК Ярослав Давидович.
Передусім пан Давидович запевнив на прес-конференції, що вибори обов’язково відбудуться. ЦВК перейшла на посилений режим роботи. Ухвалено понад 1200 постанов. Із грудня комісія засідала майже щодня, а протягом останніх двох тижнів працювала навіть у вихідні.
Ми вже почали звикати до того, що ледь не під кожні вибори в нас новий закон. І все одно він аж ніяк не ідеальний. Тому в нинішнє законодавство внесли безліч поправок.
– Ми підійшли до виборів із виборчим законом, який дає змогу провести чесні, законні, прозорі, вільні вибори, – сказав Ярослав Давидович. – Я хотів би наголосити, що останні зміни, які внесено до закону, мають технологічний характер, і концептуально не змінюють правову основу виборів.
Одна із найбільш «роздутих» проблем – недосконалість списків. Про це говорили всі, кому не ліньки. Щоправда, дехто, критикуючи ЦВК, забуває, що фактично ці списки складали з чистого листа, старим реєстром виборців не послуговувалися. Тягар цей поклали на місцеву владу, а за основу взяли інформацію з паспортних столів. При цьому вперше стали звертати увагу не лише на ініціали й вік, а й на місце народження виборців. Завдяки цьому вдалося позбутися аж півмільйона двійників.
Опозиція нарікає на помилки при перекладі прізвищ. Але ж, за словами пана Давидовича, за роки незалежності в деяких регіонах ніхто й пальцем не поворушив, аби перекласти ці списки з російської. Раніше певні сили чомусь закривали очі на ці недоліки. Довелося виділити додаткові 46 тисяч гривень на оплату послуг перекладачів, бо дехто не вигадав нічого кращого, аніж перекладати прізвища (які взагалі не перекладаються!) з допомогою комп’ютерної програми. А замість того, щоб протестувати і стояти з транспарантами, ображені виборці мали б просто прийти на дільницю й виправити помилки у списках чи внести туди своє ім’я. Навіщо політизувати такі питання?
До деяких організаційних проблем виборів доклали руку самі ж партії та блоки. Приміром, з їхньої вини недоукомплектовано персоналом виборчі комісії. Вони просто були не готовими надіслати туди потрібну кількість своїх працівників. В Україні близько 34 тисяч дільниць. Деякі учасники виборів підготували по 20-30 тисяч своїх активістів. Але ні одна політична сила не запропонувала жодного представника, є й такі, хто делегував лише кілька осіб. Пан Давидович пропонує законодавчо заборонити безвідповідальним блокам і партіям балотуватися на наступних виборах.
Зате тішить той факт, що порівняно з президентськими виборами різко скоротилася кількість скарг до Центрвиборчкому. Їх усього 366, що свідчить про чеснішу та прозорішу кампанію. Поменшало й судових процесів: усього порушено 125 адміністративних справ. 2004-го стільки ж справ подекуди реєстрували за тиждень. Віднині перед законом усі рівні – ЦВК визнавала неправомірними дії міністрів, а раніше вищі посадові особи були для комісії кастою недоторканих.