Камера для перевиховання
Сім років тому міжнародний радник офісу генерального директора Адміністрації тюрем і пробації Королівства Швеції Бу Йоханссон уперше переступив поріг нашої в’язниці. Пригадуючи той день, пан Йоханссон зазначив, що був просто шокований од побаченого. Проте останнім часом українська тюремна атмосфера, на його думку, значно поліпшилася. Про те, що являє собою шведська модель пенітенціарної системи, читачам «Вечірки» розповідає Бу Йоханссон, котрий брав участь у міжнародному науково-методичному семінарі, що днями завершив роботу в Києві.
– Пане Йоханссоне, як відомо, місячне харчування одного українського в’язня державі обходиться в 150 гривень. Загальне ж утримання – 450. Скільки все це коштує у вашій країні?
– Без пафосу зауважу: шведський злочинець, котрий потрапив до тюрми, почувається набагато ліпше. По-перше, на його щоденне утримання виділяється 1850 крон. Це приблизно 150 доларів США. По-друге, у нашій дев’ятимільйонній країні у в’язницях перебуває близько 5000 засуджених. Ще дві тисячі осіб утримують у слідчому ізоляторі. Отже, такого поняття, як перенаселення в місцях позбавлення волі в нас просто не існує.
– Треба розуміти, кожен із злочинців має, так би мовити, персональне помешкання?
– Ви правильно мислите.
– Будь ласка, опишіть детальніше інтер’єр такої камери.
– Стандартний набір – ліжко, шафа, стілець, телевізор, радіо, якісь особисті речі. А от комп’ютер і магнітофон суворо заборонено. У камері можуть бути душова кабіна, туалет. Хоча, як правило, вони розташовані за межами камери, у коридорах.
– Як давно в Швеції практикується система альтернативного покарання? Які конкретно її різновиди застосовують до злочинців?
– Витоки такої практики потрібно шукати в далекому 1943-му. Чимало довелося попрацювати, аби накопичити певний досвід. Ним, до речі, ділимося з фахівцями вашого Державного департаменту з питань виконання покарань. Найрозповсюдженіший альтернативний вид покарання в моїй країні – перебування правопорушника під наглядом. Людина може вчитись, працювати, але щодня має приходити на перевірку до офісу пробації. Водночас реєструється у закріпленого за нею офіцера або ж цивільної особи. Окрім того, контактна особа, котра наглядає за своїм підопічним, у будь-який момент може зазирнути до нього додому. Шведський суд не квапиться відправляти правопорушника до тюремної камери, застосовуючи саме альтернативний вид покарання.
– Який термін пробації передбачається?
– Під наглядом засуджений перебуває, як правило, рік.
– А якщо він, приміром, такого випробування не витримав?
– Тоді перед ним відкривається перспектива переселитися до однієї з тюремних камер. Справу додатково розглядає спеціальна комісія.
– Пане Йоханссоне, скільки в Швеції налічується довічно ув’язнених?
– 150 осіб.
– За які злочини у вашій країні передбачено цей суворий вирок?
– За вбивство… Маю зауважити: у Швеції кожен такий злочин розглядають індивідуально.
– Напевно, цей порядок не завадив довічно ув’язнити вбивцю колишнього прем’єр-міністра Швеції Улофа Пальме?
– Парадоксально, але факт: кілер, котрий 1986 року стріляв в Улофа Пальме, уникнув покарання. Усі знають, що то за особа, але довести його причетність до вбивства не змогли.