Тримаю на долоні звичайну поштову марку. На ній ще не висохли фарби. І, мабуть, через те зображений метелик наче тремтить: ось-ось підніме крильця й полетить… Він наче живий – так виразно передали поліграфісти природну красу цього створіння, що за науковою термінологією зветься прозаїчно: ендроміс березовий. Проте гордість переповнює мене. Тому що поруч чітким шрифтом набране слово – Україна. Набране двічі: кирилицею і латиною. Так, це – ім’я моєї країни, моєї батьківщини. І хтозна,...
