Технологія правди

Тримаю на долоні звичайну поштову марку. На ній ще не висохли фарби. І, мабуть, через те зображений метелик наче тремтить: ось-ось підніме крильця й полетить… Він наче живий – так виразно передали поліграфісти природну красу цього створіння, що за науковою термінологією зветься прозаїчно: ендроміс березовий. Проте гордість переповнює мене. Тому що поруч чітким шрифтом набране слово – Україна. Набране двічі: кирилицею і   латиною. Так, це – ім’я моєї країни, моєї батьківщини. І хтозна, можливо, конверт з цією маркою донесе його туди, де нас і нашу країну ще тільки пізнають...

Нині складно уявити, але на момент здобуття незалежності Україна не мала власного друку, який серед поліграфістів зветься держзнаковим. Цінні папери, знаки поштової оплати, різноманітні ідентифікаційні документи, облігації, сертифікати, як і гроші, друкували в Росії.

Коментар перший. На початку дев’яностих років минулого століття в Україні виникають перші акціонерні товариства. Рівень інформаційних технологій, що успадкувала Україна від колишнього СРСР, не давав змоги утримувати й обліковувати акції електронним методом. Друкувати цінні папери в Україні також було нікому. Тому перші паперові акції українських підприємств виготовляли за кордоном. На щастя, все це в минулому. Нині будь- який документальний бланк вітчизняні поліграфісти виготовляють на найвищому рівні.

Двадцятого травня 1992 року розпорядженням уряду видавництво «Молодь» було перепрофільовано в державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» з виготовлення цінних паперів». Проектування, реконструкція та реорганізація відбувалися без зупинки виробництва. У доволі стислий термін київським спеціалістам вдалося розробити й запровадити методи поліграфічного захисту продукції від підробок, налагодити зв’язки з постачальниками матеріалів й обладнання, освоїти новітні технології, створити належну систему захисту, яка відповідає найкращим світовим зразкам.

Сто мільйонів фарбовідбитків

Один із тих, хто успішно пройшов цей непростий, але сповнений знаковими подіями шлях, це – В’ячеслав Знаковський. На комбінат прийшов 24 роки тому за направленням Львівського поліграфічного інституту імені Івана Федорова. Працював майстром дільниці. Нині – начальник цеху офсетного друку. Саме тут набуває довершеного вигляду продукція, якою пишається поліграфкомбінат «Україна».

– Цех розташований на двох поверхах: третьому та п’ятому, – знайомить зі своїм господарством В’ячеслав Володимирович. – Тут друкують акцизні та поштові марки, бланки цінних паперів і документів суворого обліку, конверти, календарі, плакати, проспекти, буклети тощо. Щомісяця виготовляємо 100 мільйонів фарбовідбитків (їх вартість – 3 мільйони гривень). Завдяки, зрозуміло, комп’ютеризованим технологіям, сучасному обладнанню та високому професіоналізму наших працівників.

Можна марку, можна гривню...

Нещодавно в цеху почали використовувати сучасну багатофарбову друкарську машину Іпtаglio соlоr 8. Вона має електронну систему керування. Завдяки цьому друку значно підвищиться надійність захисту вітчизняних цінних паперів і документів суворого обліку, зросте їх конкурентоспроможність на світовому ринку. І що особливо важливо для нас, – це допоможе розв’язати проблему, пов’язану з підробкою чеків, сертифікатів, паспортів, посвідчень тощо.

– Щойно на ній друкували марку «Георгій Якутович». Замовник – видавництво «Марка України» – залишився задоволеним, – з непідробною радістю зазначила технолог Оксана Руденко. – До речі, окрім нашого комбінату, таку техніку має лише банкнотна фабрика.

– Гроші для власних потреб не наважилися друкувати? – з усмішкою спитав у Оксани Іванівни.

– Ну що ви, – зрозумівши жарт, але серйозно відповіли начальник і технолог. – Хліб у колег відбирати не збираємося. Хоча якщо Нацбанк України зробить якесь замовлення, то вважаємо, що наші потужності дадуть змогу гідно його виконати.

Коментар другий. Слова спеціалістів підтверджені конкретним ділом. Що більше дізнаєшся про друкарські можливості комбінату «Україна», то більше пишаєшся вітчизняними поліграфічними досягненнями. Наша країна нині за рівнем поліграфічних технологій посідає провідне місце в Європі. Технологічні процеси щодо захисту цінних паперів, якими оволоділи фахівці комбінату, справді досконалі і зовсім не гірші, ніж у Німеччині.

З посмішкою пригадуються перші гроші сучасної України, славнозвісні  «кравчучки», до того ж надруковані десь за океаном. Але є ще й біль за те, що наробила попередня влада. Сьогодні, мабуть, вже всім відомі особи, яким вдалося втягнути державне підприємство «Україна» у корупційні виробничо-фінансові схеми.

Новий директор комбінату Сергій Кияниченко, який очолив його у квітні 2005 року, поставив під сумнів контракти із сумнівними партнерами й звернувся до правоохоронних органів з пропозицією дати оцінку втягненню держпідприємства колишніми державними посадовцями в тіньові бізнесові схеми.
Проте «старі» не заспокоїлися. Через засоби масової інформації відомого спрямування розпочали брудну наклепницьку кампанію проти нового директора поліграфкомбінату «Україна». Забули, вочевидь, що, крім суду Божого, є ще й суд звичайний...

Колектив таки надійний

У розмовах із керівниками доводилося чути доволі банальну фразу: «Колектив у нас хороший і надійний». Либонь, начальники щось приховували. Проте щодо майстерності, професійної підготовки та працьовитості – жодних сумнівів. Спостерігав за тим, як іноді в робітників виникали питання, а майстер та начальник цеху невідкладно й конструктивно вирішували їх. До речі, приміщення цеху вельми просторі, повітря кондиціонується. Побутові кімнати затишні й комфортні.

Конверти на вибір

Невдовзі потрапив на дільницю із виготовлення конвертів. Щомісяця «Україна» виготовляє на замовлення близько десяти мільйонів конвертів – від вітчизняного поштового до європейського (з віконцем, силіконовою стрічкою тощо).

– Вісім років очолюю колектив, у якому п’ятдесят робітників. Усі – досвідчені фахівці, чудові професіонали. Тому й нарікань на якість продукції жодного разу не доводилось чути, – розповідає майстер дільниці Марина Долошко. – До речі, конверт з маркою також робимо в цих стінах. Марка, без перебільшення, – обличчя держави, а тому й має бути бездоганною та привабливою.

Престиж мініатюр

Виробництво марок – одне з найцікавіших на комбінаті. Кожна марка – це високохудожня мініатюра, в якій поєднуються натхнення митця й майстерність поліграфіста. Недаремно філателісти пишаються своїми колекціями. Віднедавна поповнюють їх українськими державними поштовими марками, яких щороку на підприємстві друкують понад 200 мільйонів штук. На міжнародних філателістичних виставках захоплення фахівців викликали марки «Космонавт-дослідник України Л.Каденюк», «Есмінець «Завітний», серії «Львівська державна художня галерея», «Фауна України». А мініатюра «Квіти України» на всесвітньому форумі «Кубок марок» серед вісімдесяти країн посіла третє місце. Невипадково ж і поліграфкомбінат «Україна» – член Міжнародної асоціації державних підприємств, що друкують знаки поштової оплати.

Серед професіоналів

Едуард Щемельов чимало «мандрував» приватними поліграфічними структурами. На жаль, не завжди працював там із задоволенням. Хотів, було, вже перекваліфіковуватись. Але потрапив до «України». І немов знову народився чоловік...

– Ось уже рік працюю на державному підприємстві, – розповідає начальник цеху голографічного захисту та нумерації продукції Едуард Щемельов. – Тут умови праці такі, що не порівняти з жодними приватними структурами. До того ж працюєш зі справжніми професіоналами.

Уже не перший рік відома своєю ретельністю й виваженістю німецька аудиторська фірма ТЦУ позитивно оцінює роботу дільниці Щемельова. Підтвердження цього – сертифікат на стіні цеху. І якби, скажімо, заслуженому працівникові поліграфічної промисловості, друкарю високого друку Івану Бачинському або визнаному майстрові нумерації цінних паперів і документів суворого обліку Павлу Пудзирею довелося працювати на поліграфічних підприємствах Старого Світу, переконаний, «наші» робітники ні в чому не поступалися б «їхнім».

Наїзд на лідера

Нині державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» – лідер на вітчизняному ринку виготовлення цінних паперів, бланків суворої звітності, ідентифікаційних документів громадян України, марок акцизного збору тощо. Власне, претензій жодних. Проте вони чомусь  виникають з боку сумнівної приватної структури. І саме через те, що вона плекає надії перехопити в працівників «України» право на створення Єдиної державної автоматизованої паспортної системи. При цьому «конкуренти» не гребують найбруднішими засобами.

Коментар третій. Після Указу президента України Віктора Ющенка за № 457 від 10 березня 2005 року «Про внесення змін до положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України», який дав змогу повернути паспортизацію країни у правове поле, керівники приватного консорціуму «ЄДАПС» провели кілька прес-конференцій, на яких стверджували, що держпідприємство не в змозі виготовляти із застосуванням лазерної технології сучасний паспорт громадянина України, який можна електронно зчитувати. Мовляв, «Україна» не має відповідного технічного забезпечення. На жаль, ця неправда потрапила до ЗМІ, і деякі з них її оприлюднили. Насправді ж, картина зовсім інша.

На поліграфкомбінаті «Україна» вже давно функціонує високотехнологічна спеціалізована лінія з виробництва паспортів усіх видів. Створено тут ще 2000-го року за розпорядженням № 274 Кабінету Міністрів, який на той час очолював Віктор Ющенко, і Державний центр із виготовлення паспортних документів, очолюваний досвідченим фахівцем Петром Почтарем.

– Маємо закритий технологічний цикл, – пояснює технолог Оксана Руденко. – Персоніфіковані дані на майбутнього власника документа закритим каналам в електронному вигляді надсилають представники МВС України. А потім через спеціальний зв’язок паспорт доправляється до місця проживання замовника. У середньому за зміну виготовляємо до двох тисяч таких документів. При потребі готові збільшити кількість заповнених закордонних паспортів. До того ж наш центр у змозі вдосконалити самі паспорти за будь-яким державним проектом.

Виконуючи Указ Президента за № 457, Кабінет Міністрів 26 травня відновив чинність розпорядження про організацію виготовлення паспортних документів саме в державному центрі поліграфкомбінату «Україна».

Отже, воля і бажання нової влади сприяють тому, щоб державне підприємство, нарощуючи свої потужності, працювало на потреби держави, а значить, і на потреби пересічного українця.