Король квітів – гладіолус

Кого не захоплювали ці стрункі пишні та величні квіти? Букети з них прикрашають святкові столи, їх дарують під час урочистих подій, з них створюють прекрасні композиції для оселі. Окантовані чорнобривцями, айстрами, вони складають яскравий декоративний килим у саду.

Гладіолуси вимогливі до ґрунту. Він має бути волого- і повітропроникним, мати слабкокислу реакцію – 5,6 – 6,5 (у кислі грунти вносять вапняні добрива), багатим на гумус. У глинисті та суглинкові ґрунти вносять торф та пісок, у супіщані – перегній. Від свіжого гною можливі грибкові захворювання. На лужних ґрунтах гладіолуси ростуть погано. Весною у ґрунт додають ще й суперфосфат (2 столові ложки на квадратний метр).

За 2–3 тижні до садіння бульбоцибулини очищають від лусок і вибраковують хворі. Потім й дезинфікують у 0,3-відсотковому розчині марганцевого калію впродовж 1–2 год. Для підвищення опірності хворобам бульбоцибулини на добу замочують у розчині мікроелементів або у розчині янтарної кислоти (0,1 г на літр води).

Для прискорення цвітіння бульбоцибулини пророщують. Розклавши у один-два шари, їх заносять до світлого приміщення, де через деякий час у них з’являється (до 9 – 10 см) пагони і набухають кореневі горбки.

Коли ґрунт у квітнику прогріється до 9 – 100 С (друга декада травня), бульбоцибулини висаджують, по 4 – 6 штук на погонний метр на глибину (великі) 8 – 10 см, дрібні – на 5 – 6 см і обов’язково вкривають мульчею, аби захистити їх від заморозків (гинуть при мінус 4 – 60С).

Під час росту проводять триразове підживлення: у фазі 2 – 3 листків розчином столової ложки аміачної селітри на квадратний метр. При утворенні 5 – 6 листків – по столовій ложці суперфосфату, аміачної селітри і чайної ложки сірчанокислого калію. На початку бутонізації роблять перше підживлення – розчином столової ложки суперфосфату і чайної ложки сірчанокислого калію на квадратний метр.

Особливість: для прискорення цвітіння обприскайте рослини розчином борної кислоти (2 г на літр води). Гладіолуси потребують найбільше води у фазі 5 – 6 листків, коли активно розвиваються суцвіття.

У середині вересня починають збирання – стебло зрізають, 1 – 2 дні підсушують на сонці, а потім ще місяць при температурі 20 – 250С, очищають від верхніх лусок і закладають на зберігання, підтримуючи температуру в межах 4 – 70С.