Собачі ігри

На що полюють міліцейські пси

Дакар і півміста роззяв
 Мисливські хорти увічнені на знаменитій картині Пітера Брейгеля ще в шістнадцятому столітті. У сімнадцятому із королівських замків Англії випускали псів древньої породи бладхаунд по слідах злодіїв та убивць. Родоводу німецької вівчарки понад сто років. А на що полюють на початку третього тисячоліття у столиці нашої держави міліцейські собаки, ми з’ясували в Кінологічному центрі МВС  України в м.Києві. У чутках – нібито їх «частують» опієм, щоб знаходили ці речовини, – засумнівалися одразу, згадавши ломки наркоманів, їхній недовгий вік і дороговизну пристрасті. Та й хто покаже такого неймовірно рухливого «залежного» із солідним  стажем, як американський кокер-спанієль Стінг? Фотокору «Вечірки» ледве вдалося сфотографувати цього малого непосиду. Стінг цілий рік працював у миротворчій місії  ООН в Косово в парі з кінологом  Віталієм Іванченком – нинішнім  начальником столичного центру. Обоє привезли звідти по оонівській  медалі – за знайдені в оселі 1кг 800 г героїну. Найпершого свого собаку Бурана, з яким згодом поїхав допризовником на прикордонну заставу в Чоп, Віталій Іванченко вибрав із тижневих цуценят: його майбутній вихованець розштовхав усіх біля миски, наївся і спокійно заснув. Буран у Чопі загинув – прокусив «підкидний» пакет контрабандистів з отрутою. Дакар дістався Віталію від армійського товариша при поверненні до Києва.
Саме з цього пса веде відлік його міліцейська кінологічна біографія. У місячному відрядженні в конфліктному Степанакерті (Нагорний Карабах) розплутували з Дакаром убивства, крадіжки з військових частин і приватних будинків. На вулицях за ними бігло півміста роззяв – кінологів там раніше не бачили. Віталію пропонували великий будинок і чималі гроші, щоб залишився із Дакаром в Степанакерті.
Та достатньо роботи чекало на них і в Києві. Одинока жінка з двома дітьми була в розпачі – адже втратила годувальницю, завдяки якій родина виживала. Злодій поцупив швейну машинку через балкон на першому поверсі. На місці, куди Віталій прийшов з Дакаром, вкрадене викопали із землі.
Був виклик і до помешкання, де погрожував сокирою психічно хворий, ніхто не міг його вгамувати. Замахнувся і на Віталія Іванченка. Але здався, коли той вказав на готового до миттєвого стрибка Дакара і спокійно зауважив: «Уб’єш мене, але й тебе прикінчить собака…». Інший пес колись урятував життя своєму кінологу в Подільському районі. Від пограбованої квартири привів у нічний час до будинку, піднявся на другий поверх і подав знак, що там хтось є. На команду кінолога – «Виходь, а то спущу собаку!» – за кілька секунд із пітьми почулося: «Не треба, вже йду…». Де ховався злодій, знайшли сумку з краденим, а на підвіконні – заряджений саморобний обріз.

Знайти запах у натовпі
Півсотні собак Кінологічного центру МВС України в м.Києві отримують завдання за трьома категоріями. Розшукові чимчикують за грабіжниками й убивцями з місць скоєних злочинів. Приміром, Абат не розгубився у натовпі запахів опівдні, коли на Червоноармійській особливо багатолюдно. У супроводі кінолога Андрія Дмитренка подолав 50 метрів від квартири потерпілих до проїжджої частини, де був слід від автомобіля. Знайшлися свідки, які запам’ятали його номер, колір і злодіїв, які завантажували награбоване. Машину невдовзі затримали оперативники.  А чи не найбільше розкритих злочинів на рахунку вівчарки Кари, яка працює вже понад 6 років.
По патрульно-розшукових собак приїжджають до центру міліціонери, котрі охороняють громадський порядок на футбольних матчах, у Гідропарку, в інших зонах відпочинку киян. Там, де з’являється наряд зі службовим псом, миттю припиняється бійка. А один представник патрульної служби разом із собачим конвоїром  якось доставив до відділення аж шістьох хуліганів.
Спеціально пошукові чотириногі міліціянти зосереджені на наркотиках, зброї та вибухівці. Залишки останньої допомагають знайти після вибуху, щоб встановити, з чого вона зроблена. У квартирі, наповненій мотлохом, за поведінкою пса аж у третій кімнаті якось виявили за шафою 5 толових шашок із детонаторами. Вже звідки тільки не дістають наркотики… Стінг, у грудні, вказав на героїн у чайному сервізі на столі. Зіта часто знаходила його у диванах, на горищі, під обшивками автівок. Вона, до речі, перша із породи лабрадорів, яку застосували в Україні в службовому собаківництві – раніше в ньому значились переважно вівчарки та ще спанієлі. Спочатку її не сприймали усерйоз, та Зіта успішно подолала всі упередження. А її наставниці, першій і поки що єдиній в центрі жінці-кінологу Наталці Лазаренко, рідні й досі дорікають, що знехтувала кар’єрою, яку передбачали дві її вищі освіти, юриста й психолога.
Вибухівку не їдять
Першим завданням старшого інспектора-кінолога Олександра Никонця, котрий служить у центрі два роки, а ще десять літ пропрацював  на Сумщині, був виїзд із вівчаркою Діком на подвійне убивство, скоєне на вулиці Алма-Атинській. У затхлому підвалі, де ночували бомжі, шукали ніж: гадали, що знаряддя вбивства  – саме він. А Дік знайшов парасольку із заточеною ручкою…
Олександр показав нам, як виконує його пес голосові й жестові команди, як разом з ним  долає всі перешкоди на тренувальному майданчику. Раз у два роки таке випадає продемонструвати представникам центру на всеукраїнських виставках, де останнім часом вони тримають першість. Спеціальну ж освіту, після первинного дресирування й вибору спеціалізації, собаки здобувають упродовж чотирьох місяців у єдиній в Україні школі при Житомирському училищі підготовки працівників міліції. А щодо наркотиків, якими, за чутками, нібито стимулюють собак? «За такою логікою зброєю та вибухівкою підгодовують тих псів, які спеціалізуються саме на цьому?», – зауважила кінолог Наталка Лазаренко. Та все значно простіше. Пошукова реакція закладена у мисливських собак природою. Апорт (піди, знайди, принеси!) застосовують і тоді, коли привчають їх  шукати не зайця чи птицю, а, приміром, один із м’ячиків, у який закладений наркотик чи якась інша речовина із запахом. Принесе пес саме цей м’ячик – з ним потім граються, інший – ні. Служба в міліції для нього теж гра, але за правилами людей. Він не знає, що шукає: прямує на запах. Основна ж страва міліцейських собак, як і в англійських лордів, – вівсянка. Стінг, щоправда, іноді напрошується на каву, коли хтось п’є. І йому наливають півковтка.