Прадавній липі лікували рани
Учора біля найстарішої липи Києва, яку ще в 1635 році посадив Святитель Петро Могила, зібралося багато людей. Журналісти, мешканці сусідніх будинків, іноземні туристи спостерігали за цікавим дійством – лікуванням дерева. Працівники Київського еколого-культурного центру у відрах змішували столярний клейстер з тирсою і пломбували цією смолою дупла.Керівник центру Володимир Борейко розповів «Вечірці», що методику рятування старих дерев розробили фахівці університету імені Т.Г. Шевченка і вона є найкращою. «Торік ми таким чином продовжили життя двадцяти чотирьом деревам. Восени, приміром, залатали дупла чотиристарічному дубу Тараса Шевченка, лікували трьохсотрічний каштан та семисотрічний дуб Крейстера на вулиці Осиповського, – розповів Володимир Борейко. – А всього в Києві росте 35 дерев-старожилів і за всіма ми наглядаємо».
Щоправда, цій справі знайшлися супротивники. Завідувач кафедри ландшафтної архітектури аграрного університету Анатолій Кушнір вважає, що пломбування дупел може вкоротити віку липі.
«Треба лише обрізати сухі гілки в кроні, замінити ґрунт біля кореневища, а самі дупла почистити від води та бруду, зробити дренажі. Закупорювання ж, на мою думку, прискорить процес гниття, яке знищує дерево. До речі, знаменитий тисячолітній дуб у Холодному Яру на Черкащині, стоїть і понині», – сказав Анатолій Кушнір, зауваживши, що тому дупла не закупорювали.