У пошуках справедливості

«Карпати» апелюють до Міжнародного спортивного суду

Подвійні стандарти
Елітний львівський клуб, покараний технічною поразкою за неявку на домашній календарний матч з харківським «Металістом», своєї вини так і не визнав. «Ми не могли ризикувати здоров’ям людей і змушувати їх грати хворими, – переконаний Олександр Іщенко, тренер «Карпат». – А виставляти на вищоліговий рівень юнаків не дозволяє наше розуміння принципів чесної гри». Нині його підопічні уже видужали і готуються до змагання з донецьким «Металургом». Як і слід було чекати, команда продовжить боротьбу в національному чемпіонаті. Тим часом клуб домагатиметься справедливості в Міжнародному спортивному суді, що функціонує в швейцарській Лозанні. «Свою апеляцію ми будемо аргументувати двома фактами, – повідав кореспондентові «Вечірки» Олександр Єфремов, генеральний директор «Карпат». – По-перше, це констатація подвійних стандартів у діяльності Федерації футболу країни. Два роки тому, коли схожа ситуація виникла в Дніпропетровську і Професіональна футбольна ліга перенесла матч «Дніпро» – «Металург» (Запоріжжя), Контрольно-дисциплінарний комітет не мав нічого проти цього рішення. Зате нині, не дослухавшись до наших аргументів, ухвалу ПФЛ відмінив. І другий важливий момент: рішення КДК нелегітимне, позаяк ухвалене не більшістю, а лише трьома членами комітету з шести».
 
Системні порушення
«Карпати», апелюючи до Міжнародного спортивного суду, прагнуть привернути увагу світової футбольної громадськості не стільки до конкретного випадку, скільки до системних порушень у діяльності Національної федерації. Саме так пояснив ситуацію Олександр Єфремов. Але конкретизувати вислів не забажав. «На все свій час», – зауважив гендиректор. І на запитання, чи солідарні львів’яни з президентом «Шахтаря» Ринатом Ахметовим, який восени також обстоював ідею «системних порушень», відповів ухильно. Зате розповів про упередженість нинішньої футбольної влади до «Карпат». І навіть продемонстрував офіційне звернення клубу кількарічної давнини до тодішнього генерального директора Професіональної футбольної ліги Олександра Бандурка (нині – перший заступник президента федерації), на якому накладено резолюцію з… трьох «парканних» слів.

Приклад «Борисфена»
Міжнародний спортивний суд уже розглядав справи з українського футболу. Найгучнішою стала та, що стосувалася конфронтації найзаможнішого клубу Східної Європи – донецького «Шахтаря» та скромного «Борисфена» з Борисполя. Гірники, заручившись мовчазною згодою ПФЛ, не бажали платити пристоличному колективу компенсацію за підготовку молодого футболіста Карамушки. І опротестували рішення нашого Апеляційного комітету в Лозанні. Однак Міжнародний спортивний суд відхилив апеляцію «Шахтаря» визнавши справедливість претензій бориспільців. Ігор Ковалевич, президент «Борисфена», ознайомив нашу газету зі схемою функціонування суду в Лозанні. «Коли скаргу прийнято до розгляду, обидві зацікавлені сторони отримують можливість обрати конкретного суддю зі списку офіційно зареєстрованих на свій розсуд, – розповів він. – Третього суддю призначає сам Міжнародний спортивний суд. Юристи вивчають надані матеріали упродовж кількох тижнів, але не пізніше місяця, а потім оголошують своє рішення, не вдаючись до подробиць, спеціально запрошеним до Лозанни представникам організацій або клубів. Як правило, воно остаточне і не переглядається».