Олег Великий

Україна завоювала «золото» в Австралії

Ривок Лісогора
Київський брасист уже звично програв старт у спринтерському запливі. Втім, це був світовий фінал у його улюбленій дисципліні. Відносна невдача на стометрівці, де Лісогор фінішував лише п’ятим, а також статус одного з основних фаворитів зобов’язували Олега надолужити згаяне. Він плив сьомим – одразу після співвітчизника Валерія Дима і з істотним відставанням від американця Брендана Хансена. Проте ривок європейського рекордсмена в спринті виявився насправді ракетним! Лісогор обійшов основного конкурента лише на три сотих секунди, але таки виграв золото світової проби. «Олег Великий!» – скандували глядачі, заохочувані австралійськими українцями. Нового чемпіона публіка привітала овацією.

Титул для Батьківщини
Після «золотого» фіналу київський плавець був щасливим, як ніколи раніше. Либонь, спали на думку зимові перипетії, коли Лісогор ледь не змінив громадянства. «Так, мене кликали до Туреччини, пропонували гарні умови, але я вирішив залишитися вдома», – зізнався спортсмен. Подейкують, доленосною стала розмова з міністром спорту Віктором Коржем. «Мені гарантували, що матиму все необхідне для роботи, – роз’яснив ситуацію Лісогор, – а отже, жодної потреби відмовлятися від рідного і звичного в повсякденні вже не було». Він ніколи не вимагав для себе чогось особливого. Не гнався за надуманими привілеями і великими грішми. Але вважає за обов’язок вимагати гідних умов для роботи не лише собі, а й колегам і тренерам. Україна зрозуміла і підтримала видатного спортсмена в складний для нього період – і отримала як винагороду світовий чемпіонський титул у одній з найпопулярніших плавальних дисциплін.

Найуспішніший турнір
Олегові не вельми таланило на попередніх світових чемпіонатах. Після 2001 року, коли він завоював «золото» в спринті на змаганнях у далекій Японії, зійти на найвищий щабель п’єдесталу пошани не вдавалося довгих шість років. За цей проміжок український брасист неодноразово ставав найшвидшим і в Європі, і на Всесвітній Універсіаді, але на планетарних форумах обмежився «сріблом» у Барселоні 2003 року. Ще гіршим виявилися показники на вдвічі довшій дистанції: шостий – у Фукуоці, дев’ятий – в Барселоні, четвертий – в Монреалі. Жодного подіуму! Нині, в австралійському Мельбурні, Лісогор установив особистий комплексний рекорд: п’ятий на стометрівці і перший в спринті. Крім омріяних відзнак, він завоював олімпійські ліцензії на обох дистанціях. І спробує досягти цього ще й в естафетному запливі.
А ТИМ ЧАСОМ. Українського тренера Михайла Зубкова позбавили акредитації на чемпіонаті світу за те, що він привселюдно побив свою доньку, яка не зуміла пробитися до чвертьфіналу турніру.