29 березня 2007 року, четвер №53 (17955) останнiй номер RSS
Головна МІСТО СПОРТ ЗДОРОВ’Я КУЛЬТУРА

 КУЛЬТУРА
29.03.2007

Художниця Марфа Тимченко представила глядачам свої картини


Виставкова зала Національної спілки майстрів народного мистецтва, здається, увібрала всі кольори світу. Диво-твори славетної української художниці несуть традиції петриківського розпису, але з її, тимченківським характером.

У білій-білій з орнаментом національній сорочці, плахті Марфа Ксенофонтівна здалася мені схожою на птаху, яка ніби злетіла з однієї із її картин, що ось тут у залі. Погляд зупиняється на «Весні». Полотно аж дихає річковою свіжістю. Ніби наяву вдихаєш свіжість блакитного плеса, зеленої заплави… І вже чується тихе струшування крил он тієї пари лебедів, що присіли край берега. А берег той – весь у квітах – диво-орнаментах.
А ось «Сватання півнів» – розкішно пернатих, із крилами жар-птиці. А «Біла хата в Сорочинцях» своїми вікнами-очима так і вабить заглянути всередину, походити довкола, у дворі, бо ж усе подвір’я потопає у квітах-мальвах, які бувають тільки в казці. З цією думкою сягаєш у справжню «Казку» – магазин, що був у Києві на вулиці Васильківській і який так барвисто розписала Марфа Тимченко своєю уявою і пензлями.
А які неповторні квіткові композиції на папері, полотні, порцеляні, картоні створила художниця! На тих квітах – птахи, які, здається, залетілися сюди з райського саду, а чи з Шевченкового «Кобзаря». Як прикрасили б оселю її картини «Сім’я вечеря коло хати», «Ще треті півні не співали». Як сув’язь пензля та кольору на сторінках її довгого й плодотворного життя – і ювілейний альбом «Марфа Тимченко», що презентується тут.
Бувають дні, в яких спресовано роки, а то й ціле життя, як ось у 85-річної художниці. Уродженка Петриківки на Дніпропетровщині. Вона вчилася бачити колір і в ньому – життя у видатної майстрині народного мистецтва Тетяни Пати. І сама сягнула вершин. Працювала на фарфоровому заводі в місті Коростені на Житомирщині. Потому стала майстром розпису на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Звичайно ж, у багатьох київських родинах – столові, чайні сервізи і тарілі – золотих рук майстрині. Згодом захопилася пейзажами і народними картинами. Ажурно-ніжними. Такими, які може малювати тільки вона, Марфа Тимченко.

Ольга Григорівна Сущенко


29.03.2007   Культурні діалоги.




Статтi


Номери газети


Вакансiї


Контакти


Питання






© Вільна група "Як справи - Київ".

У разi використання матерiалiв сайту,
посилання на "Як справи - Київ" обов'язкове.