Тринадцятирічного Андрія Грабовського, учня школи №262, вже в перший день карантинних “канікул” спіткало нещастя. Щойно за мамою зачинилися хатні двері, Андрій з товаришем подався до комп’ютерного клубу, що на Виноградарі. Щоправда, грали там стільки, скільки дозволяли батьки. Але повертаючись додому, почали пустувати. Проходили повз купу старих віконних рам та балконних дверей, що хтось склав на пустирі, коли робив ремонт. Пхаючись, хлопці разом полетіли...