Корольов повернувся в КПІ у бронзі

Понад вісім десятиліть тому до Києва приїхав юнак, аби здійснити свою заповітну мрію – навчитися конструювати літальні апарати, які б дозволили людству подолати земне тяжіння й підкорити не лише небо, а й космічний простір. І хоча потім колишньому студентові Київського політехнічного інституту Сергієві Корольову довелося відкрити ще чимало незвіданих сторінок у науці й житті, перші свої кроки до майбутньої практичної космонавтики він зробив саме у нашому місті.

Багато років старий головний корпус нинішнього Національного технічного університету України «КПІ» прикрашає меморіальна дошка, присвячена конструкторові перших у світі ракетно-космічних систем і кораблів. А від учора між цим корпусом і Державним політехнічним музеєм України при НТУУ «КПІ» відкрили ще й пам’ятник геніальному студентові – Сергію Павловичу Корольову. Він тепер назавжди поруч зі своїм колишнім викладачем Кравчуком.
Від високопосадовців та відомих учених України й Росії, які прийшли віддати шану всесвітньо відомому вченому і конструктору, аж очі розбігалися. Та все ж найбільшу увагу привернули спадкоємці Корольова – донька Наталія Сергіївна, троє його онуків та п’ятеро правнуків, і четверо космонавтів – Павло Попович, Олександр Александров, Віталій Жолобов та Леонід Каденюк. Аплодували Наталії Сергіївні, яка й відкрила бронзовий пам’ятник своєму батькові і славетному українцю, й представники малої батьківщини великого вченого – Житомирщини. І всіх, особливо почесних московських гостей, потішила київська по-весняному тепла й сонячна погода. Бо, за їхніми словами, у Білокам’яній сонце не визирає з-за хмар уже понад чотири місяці. Тому дорослі й маленькі Корольови ще довго охоче спілкувалися з представниками ЗМІ на свіжому повітрі.