Розбудовує Державу нашого слова

«Дивовижна, унікальна книжка» – саме так означив Іван Дзюба том вибраного Мойсея Фішбейна. «Ранній рай» (блискуче оформлення Олени Добровольської) вийшов у київському видавництві «Факт». До книжки  українського майстра увійшли поезія, есеїстика, проза, вірші для дітей, численні переклади, сатира та афоризми.

«Не знаю, як визначити те, що трапилося зі мною. Імміграція? Так. Еміграція? Так. Я єврей. Народився в Україні. Пишу українською. Мої друзі-українці називали мене – цілком щиро! – українським поетом і перекладачем. Я погоджувався. Потім почав заперечувати:  «Мабуть, не український, а україномовний». Але дефініція не міняє суті. Дехто з моїх знайомих-євреїв суворо запитував: – «Чому саме українською?»; дехто, поблажливо прощаючи моє «дивацтво», знизував плечима; дехто вистрілював у мене повний набій власної «поінформованості» (від погромів Богдана Хмельницького до сучасного антисемітизму) і в найкращому разі не називав запроданцем. У мене чудові друзі, і я тішився тим, що жоден із них – ні українець, ні єврей – не поставив мені такого  запитання».
Так ще 1980 року писав у Єрусалимі український поет Мойсей Фішбейн. «Відстань пізнання», відстань вимушеного вигнання з рідних Чернівців у часи застою, тільки потвердила те, що ця людина знала про себе, живучи на землі, де народилася. Поет знав:  тяжко буде без України. Забігаючи наперед, скажу: лиш у часи незалежності Мойсей Фішбейн зміг повернутися додому, до Дому мови своєї поезії. І нам, українцям, чимало уроків для себе можна відчитати, осмислюючи долю й покликання цієї унікальної особистості. Таких пристрасних і послідовних оборонців  української мови ще пошукати. Творчістю своєю Мойсей Фішбейн розбудовує Державу нашого слова. Це справді поет з ласки Божої. Подобається комусь чи ні, він належить до обраного народу, а українська мова вибрала його, щоб під його пером явити свої містеріальні глибини. Поезія Мойсея Фішбейна – вертикаль духу, пульсуючий плин  слова, рани і квіти того сподіваного раю, який шукають на землі.
Мова, якою віртуозно володіє Мойсей Фішбейн, – не просто матеріал і спосіб відтворення невидимого світу.  Це той рівень, коли через поета йдуть містичні потоки вищої енергії. Через горнило його духу вона постає у багатовимірності слова. І це слово – українське. І Батьківщина його мови – Україна. Мойсей Фішбейн – скрипаль вишуканого звукопису, щемкого пронизливого ліризму. Він витворює духовний простір свободи і безумовної любові. Чи не  з останніх романтиків?
Та водночас Мойсей Фішбейн – дошкульний, іронічний, саркастичний. Розділи книжки «Аб-сурдокамера» і особливо «Аферизми» побудовані на винятковій спостережливості автора стосовно потворних реалій нашого щоденного життя, політичного передовсім. І хоч це здається парадоксальним, але і в цих іронічних пасажах поет виявляє надзвичайні можливості українського слова на полюсі, супротивному до романтичного.
Книжку найповнішого свого доробку автор присвятив пам’яті батьків. Вони почивають у Чернівцях. Минулої осені я проїздом була там і не встигла потрапити на вулицю Братів Руснаків, де стоїть дім, у якому мешкав Мойсей Фішбейн. Але побачила оригінальний пам’ятник  поетові Паулю Целану, що народився  в Чернівцях і обірвав своє життя у Парижі.
Днями Мойсей Фішбейн відзначатиме своє 60-річчя. З роси і води, Майстре!