Давно це було, а згадалося нині, коли грузинська тема не сходить з газетних шпальт.Може, не відразу, але ми, солдати першого року служби інженерно-саперного батальйону, дислокованого в Кутаїсі, почали ходити у звільнення. І куди ж було податися, як не до парку в старій центральній частині міста? Сідаєш до вагончика канатної дороги, кілька хвилин подорожі над Ріоні з її пінистими кам’янистими бистринами – і ти вже ходиш затишними мальовничими алеями на горі.Боже праведний! Який це був...