У пошуках стрілочника

«Шахтар» зіграв два євроматчі в Донецьку – і жодного не виграв. Що в таких випадках роблять фахівці? Звісно, ретельно аналізують ситуацію, шукаючи причини невдач. Наставник гірників – не виняток із правил.

Однак Мирча Луческу, на відміну від колег, аналізує не стільки свою, скільки чужу роботу. Напередодні повторного матчу з іспанцями румунський тренер українського чемпіона левову частку офіційної прес-конференції присвятив підготовці газону. Саме так: розкритикувавши директора донецького стадіону, він почав розповідати, як насправді треба працювати з футбольним полем. Ілюстрація на тему «І швець, і на дуді грець» завершилася банальним звинуваченням майстрів газонної справи в… турнірних невдачах «Шахтаря». Правда, після фінального свистка матчу з «Валенсією» Луческу про газон уже й не згадував. Бо не з руки: до перерви, коли господарі грали на високих швидкостях і вели в рахунку, стан поля начебто й не заважав їм приборкувати м’яча. Тому цього разу критичні стріли, звично випущені високооплачуваним наставником донецького суперклубу після невдалого для його команди поєдинку, були спрямовані на інший об’єкт. Неважко здогадатися, що ним став арбітр. «Шведський суддя, – заявив Луческу, – яскраво засвідчив, що футбольні правила для заможних західноєвропейських і бідних східноєвропейських клубів є вельми різними». Чим, одверто кажучи, неабияк потішив не лише вітчизняних, а й зарубіжних працівників мас-медіа. Бо навіть «Валенсію» важко поставити на один рівень з «Шахтарем», якщо порівняти реальні кошториси двох колективів. Тим паче, що й дорікати судді взагалі нічим. Ні вигаданих пенальті, ні сумнівних офсайдів, ні вилучень з гри – нічого, що могло вплинути на підсумок зустрічі, шведський служитель футбольної Феміди так і не продиктував. Хоча, на думку незалежних експертів, мав підстави «запалити» червоне світло перед Матузалемом або Срною в епізодах, коли вони «в’їжджали» двома ногами в опонента, який володів м’ячем. Але сумнівно, що саме це мав на увазі Луческу, апелюючи до судді на післяматчевій прес-конференції. Не менш сумнівним є й те, що тренер обійшов увагою запитання про незадовільну функціональну готовність його підопічних. Якщо команда не здатна грати на високих швидкостях упродовж двох таймів, то й розраховувати на здобутки в єврокубках їй не варто. Але «Шахтар» не приховує бажання продовжити євросезон і навесні. Нехай не в євролізі, а в Кубкові УЄФА. Та й закиди щодо тренерської неспроможності утримати футболістів на піку спортивної форми до зими Луческу рішуче відмітає. То, може, мають слушність ті, хто допускає, що гірники отримали завдання свідомо збавити оберти в другому таймі матчу з «Валенсією»? Мовляв, грати на утримання рахунку, економлячи сили, їх змусив не суперник, а перспектива понеділкового протистояння з «Динамо». Хтозна, хтозна… Луческу, як відомо, не лише майстер горезвісних пошуків стрілочника, а й турнірний стратег. Якщо це насправді так, то маємо визнати: титул українського чемпіона для «Шахтаря» – воістину пріоритетний.

Група «D». «ШАХТАР» (УКРАЇНА) – «Валенсія» (Іспанія) – 2:2 (Жадсон, 2, Фернандинью, 29 – Морієнтес, 18, Айяла, 69). Шуст, Гюбшманн, Левандовський, Рац, Чигринський, Срна, Жадсон, Фернандинью (Дуляй, 88), Матузалем, Агахова, Брандау (Марика, 75) – Канісарес, Мігель, Айяла, Ангуло, Наварро (Віана, 86), Альбіоль, Сильва, Еду, Моретті, Вілья (Регейро, 90), Морієнтес (Хоакин, 77). «Рома» (Італія) – «Олімпіакос» (Греція) – 1:1 (Тотті, 66 – Сезар, 19). Нерелізований пенальті: Тотті (32). Доні, Пануччі, Мексес, Пісарро, Аквілані (Вучинич, 63), Тотті, Таддеї, Киву, Де Россі, Феррарі (Перротта, 46), Тонетто – Нікополідис, Пацацоглу (Анатолакис, 65), Домі, Сезар, Столтидис, Джорджевич (Борія, 86), Жевлаков, Коцулас, Марич (Кафес, 90), Ривальдо, Константину. Становище команд: «Валенсія» – 10 очок, «Рома» – 7, «Олімпіакос», «ШАХТАР» – по 2. Наступні матчі. 22 листопада, середа: «ШАХТАР» – «Рома», «Валенсія» – «Олімпіакос».