«Наші» пішли, колишні повернулися
За перший пункт учорашнього парламентського порядку денного – «відставку деяких членів Кабінету Міністрів» – депутати проголосували аж близько другої дня. Про те, що станеться саме так, Олександр Мороз знав ще позавчора. Як і про те, що звільнятимуть якраз «деяких», а не усіх чотирьох нашоукраїнських урядовців.
Ще вранці спікер пояснив, що мав напередодні розмову з прем’єром. Янукович, мовляв, був готовий до відставки лише Романа Зварича та Ігоря Ліхового. Бо знайшов міністрам юстиції і культури заміну. А стосовно Юрія Павленка і Юрія Поляченка, глава уряду хотів ще «проконсультуватися з іншими посадовцями й самими міністрами».
За очільника медичної галузі заступився профільний парламентський комітет, рекомендуючи депутатам не надавати згоди на відставку Поляченка. Перед парламентом сотня людей у білих халатах тримали транспаранти на кшталт: «Політика – політикам, медицина – людям, міністр – галузі». А в кулуарах Верховної Ради регіонал Тарас Чорновіл розповідав, що Павленко і Поляченко можуть залишитися в уряді, представляючи частину «Нашої України», яка за широку коаліцію.
– Різниця лише в тому, що Поляченко працює, а Павленко виголошує політичні заяви і потім робить якісь кроки назад, – каже Чорновіл.
Про неузгодженість позицій у самій «Нашій Україні» свідчать слова із виступу Романа Безсмертного: «Вони не можуть бути в уряді, бо «Наша Україна» не в коаліції».
БЮТ заявив, що не голосуватиме за відставку, бо не голосував за призначення. За словами Миколи Томенка, бютівці «із задоволенням проголосували б за відставку всього уряду», а в цих умовах не хочуть бути заручниками «якоїсь політичної гри: хтось побіг до прем’єра й домовився, а хтось не домовився». Томенко не міг второпати, перед ким тепер будуть відповідальні міністри – перед Януковичем чи своєю політичною силою.
Регіонали й комуністи вимагали також звільнити міністрів оборони, закордонних і внутрішніх справ. Бо, за словами Петра Симоненка, в уряді «почався розбрат і саботаж». Головний комуніст у запалі зажадав ще й відставки багатьох глав місцевих держадміністрацій і «всіх, хто мав стосунок до непрофесійної команди помаранчевих».
Якщо на Анатолія Гриценка регіонали поскаржилися у Генпрокуратуру за «безконтрольний продаж військового майна» і наполягали на звіті міністра за «розвал армії», то Юрія Луценка рекомендували звільнити ще вчора «за негативну діяльність» міліцейського керівництва.
Міністри на чолі з прем’єром у цей час засідали у Кабміні. А тому не могли сказати ні слова на свій захист. Мороз кілька разів просив депутатів зачекати на главу уряду. З ним погодилися лише 125 парламентаріїв. Інші прагнули негайної, як підмітив Геннадій Удовенко, розправи. Ярослав Сухий із Партії регіонів наполягав не чекати, доки нашоукраїнці нарешті позбудуться «туги за владою», а «дати їм свободу».
– Ми не можемо постійно працевлаштовувати всіх родичів президента, місць не вистачить, – кричав Сухий.
Після кількох перерв до депутатів прийшов Віктор Янукович. Він запропонував звільнити Зварича і Ліхового. Стосовно ж Павленка і Поляченка, то, за словами глави уряду, «ми ще не готові прийняти рішення».
Про «долю Луценка» Янукович розповів: «У мене особисто до Луценка немає питань. Я не фахівець у роботі правоохоронних органів. Єдине питання було: я його просив, щоб він працював міністром, а не коментатором… Він багато що зрозумів останнім часом. Хотілося б, щоб зрозумів до кінця».
Колишня прес-секретар Януковича Ганна Герман була втішена, що коаліція не зачиняє двері перед «Нашою Україною», залишивши двох міністрів в уряді. Але допитувалася за Бориса Тарасюка, який, мовляв, «приніс багато шкоди Україні». Янукович пояснив, що глава зовнішньополітичного відомства – квота президента. Проте, суперечки щодо повноважень глави держави і уряду Віктор Федорович пообіцяв вирішити «у робочому порядку» або в Конституційному суді. А партійні розбіжності щодо зовнішньої політики – «на вищому політичному рівні». Янукович нагадав депутатам, що «саме парламент визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики держави».
Відставним міністрам дякував Мороз. За добросовісну працю і мужній крок. Верховна Рада (точніше, коаліція) погодилася з прем’єром і проголосувала за призначення Юрія Богуцького міністром культури, а Олександра Лавриновича – міністром юстиції. Спікер вибачився і пообіцяв «більше не порушувати регламент». Пояснивши причину призначення міністрів без обговорення кандидатур і запитань до кандидатів тим, що «Лавринович у відрядженні в Китаї, а Богуцький був». «Вони не в рівних умовах», – наголосив спікер. Щоправда, він не відповів на зауваження опозиціонерів, які вимагали часу на вивчення щойно розданих біографій кандидатів. «Іде голосування, визначайтеся», – кивнув Мороз на табло. Й справді, хто не знає Лавриновича з Богуцьким? Вони не вперше посідають ці посади. Міністрами були й за першого прем’єрства Януковича. Як і половина нинішніх урядовців.