Чи збільшаться статки після обіцянок?
У столичному Будинку вчителя відбувся круглий стіл «Чи застрайкують київські школи?». Питання, певна річ, риторичне. Якщо, зрозуміло, зіставити й порівняти конкретні цифри. Приміром, середня зарплатня по промисловості в стольному граді Кия становить 1764 гривні. У педагогів вона – 853 гривні.
Проте освіта – не лише вчителі та учні. Це ще й чимала армія допоміжного персоналу: двірники, сторожі, прибиральниці, кухарі, помічники вихователів та інші. Як не крути, без таких людей навчальний процес, так би мовити, неповноцінний. Зарплатня у них – 375–435 гривень. Теоретично чи навіть практично страйк у столичних школах неможливий. Кожен у душі вже давно змирився зі своїм становищем. Очевидно, стихійний бунт відбувається десь глибоко всередині кожного освітянина. Не більше.
Схоже, нова київська влада володіє ситуацією. Бо ж недарма одна із зал Будинку вчителя зібрала районних освітянських керівників і профспілковий актив. Здебільшого говорили про соціальний захист педагогів. Інакше кажучи, про розмір зарплатні, який на них чекає в недалекому майбутньому. Безперечно, у світлі підготовленої програми «Освіта столиці: 2006 – 2010 роки».
– У місті слід сформувати єдину муніципальну політику щодо підтримки педагогічних працівників, – каже начальник Головного управління науки та освіти КМДА Лілія Гриневич.
У столичній освітянській галузі, за словами заступника голови КМДА Віталія Журавського, активно практикується «махновщина». Лідером такого руху він вважає Шевченківський район. Тамтешні чиновники грубо порушили статтю 44 Закону України «Про профспілки». Відповідно до неї в районі мали відрахувати 0,3 відсотка фонду оплати праці на проведення культурно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи. Проте цього не зробили.
Під час проведення круглого столу начальник управління освіти Шевченківського району Ніна Чайковська перебувала у відпустці. За кілька днів вона нарешті повернулася до виконання своїх прямих обов’язків. Готуючи матеріал до публікації, ми попросили пані Чайковську прокоментувати ситуацію, що склалася в районі.
– Не можу погодитись із виступами деяких учасників круглого столу, які повели шалений наступ на шевченківців, – зауважила Ніна Василівна. – Ми одні з перших у Києві запровадили щоквартальну п’ятивідсоткову надбавку для освітян. Усім молодим спеціалістам сплатили по 1000 гривень підйомних. Постійно підтримуємо вчорашніх випускників вищих навчальних закладів. Вони отримують п’ятдесятивідсоткову надбавку. А тепер щодо конкретної критики. В районі не було відповідних коштів. Щойно вони з’явилися, ми одразу потрібну суму перерахували на рахунок районної профспілки. Одначе, повірте, це аж ніяк негативно не позначилося на культурному вдосконаленні нашого потужного педагогічного колективу, а отже, і школярів. Ми завжди для них влаштовували свята, вони – часті гості в театрах, постійно подорожують.
За даними голови Київської міської освітянської профспілки Олександра Яцуня, у Києві 27 відсотків учителів досягли пенсійного віку. Кадри треба негайно омолоджувати. Яким чином?
– Насамперед для освітянської молоді потрібно започаткувати стипендії Київського міського голови, – зауважив Олександр Яцунь. – А також запровадити виплату матеріальної допомоги. Такі заходи варто здійснювати в два етапи. Приміром, 1500 гривень сплатити після завершення першого семестру, а в кінці першого року успішної роботи – ще стільки ж.
Кажуть, у столиці Російської Федерації вчитель такий же злидень, як і в Києві. Тобто посадові оклади в них приблизно однакові. Проте в Білокам’яній муніципальна влада своїх освітян підтримує спеціальними надбавками. За рахунок їх московський педагог у кілька разів багатший за свого колегу, котрий натхненно трудиться в місті, що вважається матір’ю городів руських.
– Наступного року ми також плануємо збільшити муніципальну надбавку до 20 відсотків, – заявила Лілія Гриневич. – Це значні кошти. А ще потрібно забезпечити десятивідсотковою муніципальною надбавкою допоміжний персонал, без якого повнокровний освітянський процес неможливий. Окрім того, у 2007-му хочемо передбачити п’ятивідсотковий преміювальний фонд для працівників навчальних закладів. У всіх районах він буде однаковий і обов’язковий для виплати.
Після таких обіцянок кожен київський учитель зможе підрахувати свої нові статки. З поправкою, певна річ, на інфляційні процеси, подорожчання товарів, продуктів, комунальних послуг тощо.